Відмінності між версіями «Клич»
(Створена сторінка: '''Клич, -ча, '''''м. ''Репутація. ''То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак р...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Клич, -ча, '''''м. ''Репутація. ''То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав. ''Макс. (1849). 75. | '''Клич, -ча, '''''м. ''Репутація. ''То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав. ''Макс. (1849). 75. | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. Заклик до чого-небудь; поклик. О, недаремно тут лунав до бою клич, Кипіла кров на ранах! (Максим Рильський, II, 1960, 40); * У порівняннях. Часом несподівано чувсь його голос, пісня, немов клич який… (Марко Вовчок, I, 1955, 355); | ||
| + | // Гукання, кликання. — Ходіть-но сюди, — махнув косарям. На клич Семена збіглись люди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356); * Образно. Іду на клич гудків, На шахту поспішаю (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 16). | ||
| + | ♦ Кидати (кинути) клич див. кидати. | ||
| + | 2. Крик деяких птахів. Золотіють каштани навколо, В небі клич журавлиних ключів (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 13); Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней, брязкіт зброї і пташиний клич (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 179). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | http://wiki.kubg.edu.ua/images/9/91/Klych221117.jpg | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | англійською - call - http://translate.meta.ua/ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/ | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 21:34, 22 листопада 2017
Клич, -ча, м. Репутація. То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав. Макс. (1849). 75.
Сучасні словники
1. Заклик до чого-небудь; поклик. О, недаремно тут лунав до бою клич, Кипіла кров на ранах! (Максим Рильський, II, 1960, 40); * У порівняннях. Часом несподівано чувсь його голос, пісня, немов клич який… (Марко Вовчок, I, 1955, 355); // Гукання, кликання. — Ходіть-но сюди, — махнув косарям. На клич Семена збіглись люди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356); * Образно. Іду на клич гудків, На шахту поспішаю (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 16). ♦ Кидати (кинути) клич див. кидати. 2. Крик деяких птахів. Золотіють каштани навколо, В небі клич журавлиних ключів (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 13); Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней, брязкіт зброї і пташиний клич (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 179).
Ілюстрації
