Відмінності між версіями «Хлянути»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. Заклик до чого-небудь; поклик. О, недаремно тут лунав до бою клич, Кипіла кров на ранах! (Максим Рильський, II, 1960, 40); * У порівняннях. Часом несподівано чувсь його голос, пісня, немов клич який… (Марко Вовчок, I, 1955, 355); | |
| + | // Гукання, кликання. — Ходіть-но сюди, — махнув косарям. На клич Семена збіглись люди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356); * Образно. Іду на клич гудків, На шахту поспішаю (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 16). | ||
| + | ♦ Кидати (кинути) клич див. кидати. | ||
| + | 2. Крик деяких птахів. Золотіють каштани навколо, В небі клич журавлиних ключів (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 13); Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней, брязкіт зброї і пташиний клич (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 179). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | http://wiki.kubg.edu.ua/images/9/91/Klych221117.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| + | англійською - call - http://translate.meta.ua/ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/ | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 21:32, 22 листопада 2017
Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = Хляти. Б’є.... аж рука хляне. Гн. І. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.
Сучасні словники
1. Заклик до чого-небудь; поклик. О, недаремно тут лунав до бою клич, Кипіла кров на ранах! (Максим Рильський, II, 1960, 40); * У порівняннях. Часом несподівано чувсь його голос, пісня, немов клич який… (Марко Вовчок, I, 1955, 355); // Гукання, кликання. — Ходіть-но сюди, — махнув косарям. На клич Семена збіглись люди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356); * Образно. Іду на клич гудків, На шахту поспішаю (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 16). ♦ Кидати (кинути) клич див. кидати. 2. Крик деяких птахів. Золотіють каштани навколо, В небі клич журавлиних ключів (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 13); Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней, брязкіт зброї і пташиний клич (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 179).
Ілюстрації
