Відмінності між версіями «Вішати»
(→Тлумачення) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-veshat-modulnye-kartiny-na-stenu-7-500x395.jpg|міні|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-veshat-modulnye-kartiny-na-stenu-7-500x395.jpg|міні|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hang.jpg|міні|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hang.jpg|міні|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1431878902 viselica 771x517.jpg|міні | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1431878902 viselica 771x517.jpg|міні|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:47, 22 листопада 2017
Вішати, -шаю, -єш, гл. Вѣшать. Або вішайте, або пускайте. Ном. № 2721.
Зміст
Тлумачення
Тлумачення слова у сучасних словниках
1 Надавати чому-небудь висячого положення. Старости й дружки вішають через плече рушники (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); І приносять [люди] із школи карту, Тихо вішають на стіні (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 169).
50, 169). ♦ Вішати голову (носа) — журитися, вдаватися в розпач, утрачати надію. — Не вішай голови. Візьми себе в руки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 18); — Нічого, товариші, — підбадьорював він. — Носа не вішати. Знайдемо кошти! Мусимо знайти на цю справу [експедицію]! (Олесь Донченко, II, 1956, 22); Вішати собак на кого — звалювати вину на когось; обмовляти. І кожний, кому тільки не ліньки, може ображати його, вішати на нього всіх собак, обмовляти (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 184); Хоч сокиру вішай див. сокира. Cтрачувати через повішення. А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока.. Як мордували, розпинали І вішали (Тарас Шевченко, II, 1953, 282); Коли мене паразити візьмуть вішати, я буду їм уголос читати слова батька Тараса (Юрій Яновський, I, 195
Ілюстрації
 |
 |
 |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
