Відмінності між версіями «Шамотня»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shelestinnya221117.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shelestinnya221117.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shelestinnya2221117.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 18:22, 22 листопада 2017
Шамотня, -ні, ж. 1) Шелесть, шорохъ. 2) Суетня, возня.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя кого-, чого-небудь об щось. Налякана Гашіца почула з сіней шамотню, якийсь ляск, немов бійку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 251); Шалва застукотів у віконницю. Шамотня в будинку стихла (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 125); Шамотня в залі не вщухла, хоч, здавалося, голоси й притихли. Кілька десятків людей заворушилося на своїх кріслах, шукаючи очима того, хто подав голос (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 467). 2. Те саме, що метушня 1. І раптом — постріл. Ні диму, ні полум'я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 236).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 402.
Ілюстрації
|
|
|
|
