Відмінності між версіями «Рудий»
(Створена сторінка: '''Рудий, -а, -е. '''Рыжій. ''Ой ти рудий та поганий, поганого роду. ''Чуб. III. 172. ''Рудий, як собака....) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рудий, -а, -е. '''Рыжій. ''Ой ти рудий та поганий, поганого роду. ''Чуб. III. 172. ''Рудий, як собака. ''Ном. № 8524. ''Голий, як руда миш. ''Ном. № 1519. ''Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. ''Мет. 113. ''Руда глина. ''Ном. № 3773. Ум. '''Руденький, руде́сенький. ''' | '''Рудий, -а, -е. '''Рыжій. ''Ой ти рудий та поганий, поганого роду. ''Чуб. III. 172. ''Рудий, як собака. ''Ном. № 8524. ''Голий, як руда миш. ''Ном. № 1519. ''Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. ''Мет. 113. ''Руда глина. ''Ном. № 3773. Ум. '''Руденький, руде́сенький. ''' | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''1)''' Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). ''Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Панас Мирний, I, 1949, 154)''.<br /> | ||
+ | '''2)''' У знач. ім. руда, дої, жін.: а) кров. ''[Кум:] Людська крівця — не водиця, розливати не годиться. [Люди:] Так, так. — Руда — не вода (Степан Васильченко, III, 1960, 423);'' б) червоно-жовта фарба. ''Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим (Юрій Яновський, II, 1958, 184)''.<br /> | ||
+ | '''3)''' З веснянками, рясним ластовинням. ''Руде обличчя масно світилося (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 13).'' <br /> | ||
+ | '''4)''' У знач. ім. рудий, дого, чол.; руда, дої, жін.: а) людина з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі. — ''З чорнявим постояла б, а рудому — зась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 272)''; б) тварина з шерстю або шкірою такого кольору. — ''А куди, руда? — кричить Грицько на овечку (Панас Мирний, I, 1949, 150). | ||
+ | '' | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:EJBoqB2Ki9o.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:Image666.jpeg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:Vesnushki-na-lice-za-ili-protiv-8845.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:PRFTKp9AIIQ.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:JzNy2BfEpvw.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:RauW72G4sHw.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Ру]] | [[Категорія:Ру]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 19:00, 22 листопада 2017
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Чуб. III. 172. Рудий, як собака. Ном. № 8524. Голий, як руда миш. Ном. № 1519. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Мет. 113. Руда глина. Ном. № 3773. Ум. Руденький, руде́сенький.
Сучасні словники
1) Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Панас Мирний, I, 1949, 154).
2) У знач. ім. руда, дої, жін.: а) кров. [Кум:] Людська крівця — не водиця, розливати не годиться. [Люди:] Так, так. — Руда — не вода (Степан Васильченко, III, 1960, 423); б) червоно-жовта фарба. Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим (Юрій Яновський, II, 1958, 184).
3) З веснянками, рясним ластовинням. Руде обличчя масно світилося (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 13).
4) У знач. ім. рудий, дого, чол.; руда, дої, жін.: а) людина з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі. — З чорнявим постояла б, а рудому — зась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 272); б) тварина з шерстю або шкірою такого кольору. — А куди, руда? — кричить Грицько на овечку (Панас Мирний, I, 1949, 150).