Відмінності між версіями «Цурпалка»
(Створена сторінка: '''Цурпалка, -ки, '''''ж. ''= '''Цурпалок. ''' Категорія:Цу) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цурпалка, -ки, '''''ж. ''= '''Цурпалок. ''' | '''Цурпалка, -ки, '''''ж. ''= '''Цурпалок. ''' | ||
[[Категорія:Цу]] | [[Категорія:Цу]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/curpalka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | 1) Відрубаний, відбитий або відламаний шматок деревини, лозини і т. ін.; уламок, обрубок. || Те саме, що шматок 1). || Обламані стебла трав'янистих рослин. | ||
+ | |||
+ | 2) Залишок покаліченої або ампутованої руки чи ноги. || Обрубок (хвоста). || розм. Куций хвостик | ||
+ | |||
+ | // Те саме, що шматок 1. Переборюючи течію й цурпалки льоду, я підплив до Жабі, що зовсім поринула у воду, і підхопив її під пахви... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183); | ||
+ | // Обламані стебла трав'янистих рослин. Так баба його як нагодувала одну зиму бадиллям з картоплі, а другу маковими цурпалками, так він захляв, що не може й ногами ходити (Українські народні казки, легенди.., 1957, 415). | ||
+ | |||
+ | // Обрубок (хвоста). Кілька разів оглянувшись, пес чвалає жебрати далі. На цурпалкові його хвоста помітне велике незадоволення (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 67); | ||
+ | // розм. Куценький хвостик. Шугнув молодий заєць, підкидаючи задні ноги. Він безсоромно кивав чоловікові каштановим цурпалком хвоста (Михайло Стельмах, II, 1962, 298). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:original.jpg|x140px]] | ||
+ | |} |
Версія за 23:35, 21 листопада 2017
Цурпалка, -ки, ж. = Цурпалок.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1) Відрубаний, відбитий або відламаний шматок деревини, лозини і т. ін.; уламок, обрубок. || Те саме, що шматок 1). || Обламані стебла трав'янистих рослин.
2) Залишок покаліченої або ампутованої руки чи ноги. || Обрубок (хвоста). || розм. Куций хвостик
// Те саме, що шматок 1. Переборюючи течію й цурпалки льоду, я підплив до Жабі, що зовсім поринула у воду, і підхопив її під пахви... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183); // Обламані стебла трав'янистих рослин. Так баба його як нагодувала одну зиму бадиллям з картоплі, а другу маковими цурпалками, так він захляв, що не може й ногами ходити (Українські народні казки, легенди.., 1957, 415).
// Обрубок (хвоста). Кілька разів оглянувшись, пес чвалає жебрати далі. На цурпалкові його хвоста помітне велике незадоволення (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 67); // розм. Куценький хвостик. Шугнув молодий заєць, підкидаючи задні ноги. Він безсоромно кивав чоловікові каштановим цурпалком хвоста (Михайло Стельмах, II, 1962, 298).