Відмінності між версіями «Цурпалка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Цурпалка, -ки, '''''ж. ''= '''Цурпалок. ''' Категорія:Цу)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Цурпалка, -ки, '''''ж. ''= '''Цурпалок. '''
 
'''Цурпалка, -ки, '''''ж. ''= '''Цурпалок. '''
 
[[Категорія:Цу]]
 
[[Категорія:Цу]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/curpalka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 +
1) Відрубаний, відбитий або відламаний шматок деревини, лозини і т. ін.; уламок, обрубок. || Те саме, що шматок 1). || Обламані стебла трав'янистих рослин.
 +
 +
2) Залишок покаліченої або ампутованої руки чи ноги. || Обрубок (хвоста). || розм. Куций хвостик
 +
 +
//  Те саме, що шматок 1. Переборюючи течію й цурпалки льоду, я підплив до Жабі, що зовсім поринула у воду, і підхопив її під пахви... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183);
 +
//  Обламані стебла трав'янистих рослин. Так баба його як нагодувала одну зиму бадиллям з картоплі, а другу маковими цурпалками, так він захляв, що не може й ногами ходити (Українські народні казки, легенди.., 1957, 415).
 +
 +
//  Обрубок (хвоста). Кілька разів оглянувшись, пес чвалає жебрати далі. На цурпалкові його хвоста помітне велике незадоволення (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 67);
 +
//  розм. Куценький хвостик. Шугнув молодий заєць, підкидаючи задні ноги. Він безсоромно кивав чоловікові каштановим цурпалком хвоста (Михайло Стельмах, II, 1962, 298).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:original.jpg|x140px]]
 +
|}

Версія за 23:35, 21 листопада 2017

Цурпалка, -ки, ж. = Цурпалок.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1) Відрубаний, відбитий або відламаний шматок деревини, лозини і т. ін.; уламок, обрубок. || Те саме, що шматок 1). || Обламані стебла трав'янистих рослин.

2) Залишок покаліченої або ампутованої руки чи ноги. || Обрубок (хвоста). || розм. Куций хвостик

// Те саме, що шматок 1. Переборюючи течію й цурпалки льоду, я підплив до Жабі, що зовсім поринула у воду, і підхопив її під пахви... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183); // Обламані стебла трав'янистих рослин. Так баба його як нагодувала одну зиму бадиллям з картоплі, а другу маковими цурпалками, так він захляв, що не може й ногами ходити (Українські народні казки, легенди.., 1957, 415).

// Обрубок (хвоста). Кілька разів оглянувшись, пес чвалає жебрати далі. На цурпалкові його хвоста помітне велике незадоволення (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 67); // розм. Куценький хвостик. Шугнув молодий заєць, підкидаючи задні ноги. Він безсоромно кивав чоловікові каштановим цурпалком хвоста (Михайло Стельмах, II, 1962, 298).

Ілюстрації

Original.jpg