Відмінності між версіями «Шпиця»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Шпиця, -ці, '''''ж. ''1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. НВолын. у. | |
[[Категорія:Шп]] | [[Категорія:Шп]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | '''Тлумачення слова у сучасних словниках''' |
| + | |||
| + | ''Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | '' | ||
| + | |||
| + | '''ШПИ́ЦЯ''', і, жін. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Те саме, що '''спиця'''. Котилися вози з гори, поламали ''шпиці'' (Коломийки, 1969, 84); Маховик, ніби спросоння, здригнувся, блимнув ''шпицям''и під самим носом комісії і, сердито сопучи, завертівся в обіймах широкого паса ''(Петро Панч, II, 1956, 67)''. | ||
| + | |||
| + | ♦ Не остання (видна і т. ін.) ''шпиця'' в колесі хто — те саме, що Не остання спиця в колесі (див. останній). — Моя бригада теж чогось варта, і я не остання ''шпиця'' в колесі, Ганю ''(Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 364)''; Піп сапогівський був дуже цікава людина. Казали про нього, ніби він був досить видною ''шпицею'' у колесі ієрархічнім (''Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 16)''. | ||
| + | |||
| + | '''2.''' діал. '''Шпиль''' (у 1, 2 знач.). Орел здіймався з кам'яних ''шпиць'', благословляючи їх широким розмахом крил ''(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318)''; Далека Говерла півприкрилася прозрочистим [прозорчастим] серпанком і задумалася. ''Шпиці'' пописалися Ребрами, яскраво відсвічуючи на сонці ''(Гнат Хоткевич, II, 1966, 145)''. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shpicya.21.112017.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 523. | |
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 23:15, 21 листопада 2017
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. НВолын. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШПИ́ЦЯ, і, жін.
1. Те саме, що спиця. Котилися вози з гори, поламали шпиці (Коломийки, 1969, 84); Маховик, ніби спросоння, здригнувся, блимнув шпицями під самим носом комісії і, сердито сопучи, завертівся в обіймах широкого паса (Петро Панч, II, 1956, 67).
♦ Не остання (видна і т. ін.) шпиця в колесі хто — те саме, що Не остання спиця в колесі (див. останній). — Моя бригада теж чогось варта, і я не остання шпиця в колесі, Ганю (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 364); Піп сапогівський був дуже цікава людина. Казали про нього, ніби він був досить видною шпицею у колесі ієрархічнім (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 16).
2. діал. Шпиль (у 1, 2 знач.). Орел здіймався з кам'яних шпиць, благословляючи їх широким розмахом крил (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318); Далека Говерла півприкрилася прозрочистим [прозорчастим] серпанком і задумалася. Шпиці пописалися Ребрами, яскраво відсвічуючи на сонці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145).
Ілюстрації
Джерела та літератураСловник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 523. |
