Відмінності між версіями «Лускати»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЛУСКАТИ, аю, аєш, недок. | ||
| + | 1. неперех. Розриватися, давати тріщини або лопатися (від натягання, розширення, тиснення тощо), видаючи різкі звуки. Ракети лускали високо під хмарами, розсипаючися градом кровавих іскор (Іван Франко, II, 1950, 62); Ось капуста... Чеше трактор, тільки головки лускають... (Остап Вишня, I, 1956, 131); | ||
| + | // Вкриватися тріщинами; репатися. Робить [Проць] всеньке життя коло своєї латки землі, аж йому долоні лускають (Юрій Яновський, I, 1954, 118); Лускають бруньки на невисоких кленах і каштанах (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 17). | ||
| + | ♦ Лускає голова — дуже болить голова; Лускати зі (зо) сміху — дуже весело, голосно сміятися. Дівчата лускали зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (Ольга Кобилянська, II, 1956, 54). | ||
| + | 2. неперех. Утворювати сухі, різкі звуки, схожі на розриви або тріскання чого-небудь. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (Іван Франко, X, 1954, 336); Ґаздині лускали руками і розповідали, що патрулі забрали від хати їх ґаздів (Марко Черемшина, Тв., 1960, 145); Лускав інколи грім і гоготав по дебрях і верхах (Лесь Мартович, Тв., 1954, 304); Десь недалеко лускали безладні постріли (Яків Качура, II, 1958, 387). | ||
| + | ♦ Мороз лускає — дуже сильний мороз. Було оце узимку, зимними деньми [днями], надворі мороз лускає (Марко Вовчок, VI, 1956, 220). | ||
| + | 3. перех. Те саме, що лузати 1. Він там стоїть, горіхи луска (Панас Мирний, I, 1954, 82); Дівчата в рясних стрічках лускають насіння та жартують (Олесь Гончар, II, 1959, 331). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 558. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 14: | Рядок 22: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| rMU9mBgNCT0}}. | ||
| − | |||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| + | to crack (eng) https://uk.glosbe.com/uk/en/лускати | ||
| + | craquer (fr) https://www.babla.ru/английский-французский/crack | ||
| + | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 22:26, 21 листопада 2017
Лускати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. НВолын. у. 2) Только не сов. в. = Лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. О. 1862. IX. 64. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Грин. III. 656. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Котл. Ен. VI. 22. Очкур луснув. Ном. № 4342. Морда як не лусне. Ном. № 8592. Жартуй, глечику, поки не луснув. Ном. № 12653. А бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛУСКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Розриватися, давати тріщини або лопатися (від натягання, розширення, тиснення тощо), видаючи різкі звуки. Ракети лускали високо під хмарами, розсипаючися градом кровавих іскор (Іван Франко, II, 1950, 62); Ось капуста... Чеше трактор, тільки головки лускають... (Остап Вишня, I, 1956, 131); // Вкриватися тріщинами; репатися. Робить [Проць] всеньке життя коло своєї латки землі, аж йому долоні лускають (Юрій Яновський, I, 1954, 118); Лускають бруньки на невисоких кленах і каштанах (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 17). ♦ Лускає голова — дуже болить голова; Лускати зі (зо) сміху — дуже весело, голосно сміятися. Дівчата лускали зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (Ольга Кобилянська, II, 1956, 54). 2. неперех. Утворювати сухі, різкі звуки, схожі на розриви або тріскання чого-небудь. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (Іван Франко, X, 1954, 336); Ґаздині лускали руками і розповідали, що патрулі забрали від хати їх ґаздів (Марко Черемшина, Тв., 1960, 145); Лускав інколи грім і гоготав по дебрях і верхах (Лесь Мартович, Тв., 1954, 304); Десь недалеко лускали безладні постріли (Яків Качура, II, 1958, 387). ♦ Мороз лускає — дуже сильний мороз. Було оце узимку, зимними деньми [днями], надворі мороз лускає (Марко Вовчок, VI, 1956, 220). 3. перех. Те саме, що лузати 1. Він там стоїть, горіхи луска (Панас Мирний, I, 1954, 82); Дівчата в рясних стрічках лускають насіння та жартують (Олесь Гончар, II, 1959, 331). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 558.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
.
Іншими мовами
to crack (eng) https://uk.glosbe.com/uk/en/лускати
craquer (fr) https://www.babla.ru/английский-французский/crack
