Відмінності між версіями «Омаста»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ома́ста, -ти, '''''ж. ''Жирная приправа къ кушанью. ''Сіль омаста, масло окраса. ''Ном. № 12378. [[...)
 
(Медіа)
 
(не показані 7 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ома́ста, -ти, '''''ж. ''Жирная приправа къ кушанью. ''Сіль омаста, масло окраса. ''Ном. № 12378.  
 
'''Ома́ста, -ти, '''''ж. ''Жирная приправа къ кушанью. ''Сіль омаста, масло окраса. ''Ном. № 12378.  
 
[[Категорія:Ом]]
 
[[Категорія:Ом]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
'''Академічний тлумачний словник'''
 +
 +
'''ОМА́СТА''', и, жін., діал.
 +
1. Жир. ''З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо'' (Іван Франко, VI, 1951, 22); ''Сама Аниця жила пісною бараболею, а для Йвана то десь омасти випросить, то борщик забілить'' (Лесь Мартович, Тв., 1954, 39);  * Образно. Ц''ар обібрав з-поміж своїх вельможів [вельмож] Людину мовну, що язик — омаста'' (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 197).
 +
2. Приправа. ''Сіль — омаста, масло — окраса'' (Номис, 1864, № 12378).
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Omasta21112017.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Omasta211117.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Omasta211117 1.jpg|x140px]]
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Ou4yNJ213k0}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 692.
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 20:23, 21 листопада 2017

Ома́ста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль омаста, масло окраса. Ном. № 12378.


Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ОМА́СТА, и, жін., діал. 1. Жир. З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (Іван Франко, VI, 1951, 22); Сама Аниця жила пісною бараболею, а для Йвана то десь омасти випросить, то борщик забілить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 39); * Образно. Цар обібрав з-поміж своїх вельможів [вельмож] Людину мовну, що язик — омаста (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 197). 2. Приправа. Сіль — омаста, масло — окраса (Номис, 1864, № 12378).


Ілюстрації

Omasta21112017.jpg Omasta211117.jpg Omasta211117 1.jpg

Медіа

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 692.