Відмінності між версіями «Омаста»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Осучаснення інформації) |
(→Медіа) |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|Ou4yNJ213k0}} |
− | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Поточна версія на 20:23, 21 листопада 2017
Ома́ста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль омаста, масло окраса. Ном. № 12378.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ОМА́СТА, и, жін., діал. 1. Жир. З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (Іван Франко, VI, 1951, 22); Сама Аниця жила пісною бараболею, а для Йвана то десь омасти випросить, то борщик забілить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 39); * Образно. Цар обібрав з-поміж своїх вельможів [вельмож] Людину мовну, що язик — омаста (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 197). 2. Приправа. Сіль — омаста, масло — окраса (Номис, 1864, № 12378).
Ілюстрації
МедіаДжерела та література1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 692. |