Відмінності між версіями «Дріботуха»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(додаток)
(додаток)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дріботуха, -хи, '''''ж. ''Говорунья, болтунья. ''Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! ''Новомоск. у.  
 
'''Дріботуха, -хи, '''''ж. ''Говорунья, болтунья. ''Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! ''Новомоск. у.  
 
[[Категорія:Др]]
 
[[Категорія:Др]]
<big>Дріботуха</big><big>Великий текст</big>- це та, що дуже швидко і багато говорить.
+
Дріботуха - це та, що дуже швидко і багато говорить.
Дріботуха- іменник жіночого роду
+
Дріботуха - іменник жіночого роду
 
Синоніми до слова «дріботуха»- тарато́ра, тарато́рка.
 
Синоніми до слова «дріботуха»- тарато́ра, тарато́рка.
              <big>Словник відмінків</big><big><big>Великий текст</big><big><big>Великий текст</big></big></big>
+
Словник відмінків:
<big>відмінок однина,       множина
+
називний: дріботу́ха, дріботу́хи.
<big>називний: дріботу́ха дріботу́хи
+
родовий: дріботу́хи, дріботу́х.
родовий:         дріботу́хи дріботу́х
+
давальний: дріботу́сі, дріботу́хам.
давальний: дріботу́сі дріботу́хам
+
знахідний: дріботу́ху, дріботу́х.
знахідний: дріботу́ху дріботу́х
+
орудний: дріботу́хою, дріботу́хами.
орудний:         дріботу́хою дріботу́хами
+
місцевий: на/у дріботу́сі, на/у дріботу́хах.
місцевий: на/у дріботу́сі на/у дріботу́хах
+
кличний: дріботу́хо, дріботу́хи.
кличний:         дріботу́хо дріботу́хи
+
</big>
+
Дрібота́ти, бочу́, чеш и дріботі́ти, бочу́, тиш́, гл.
+
1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357.
+
2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б’є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.
+
 
+
ДРІБОТІТИ, очу, оти́ш і ДРІБОТАТИ, очу, очеш, недок., розм.
+
1. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками; тюпати. Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 42); Плавно дибав каліка на ..милицях, а за калікою дріботить босими ніжками дитина (Олександр Довженко, I, 1958, 33); Катерина, дрібочучи босими ногами по гострому камінні, ледве-ледве встигала за ним (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 96);
+
//  Танцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. Одарка не втерпіла й пішла дріботіти козачка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 66).
+
2. Часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки. Дріботів у шибки осінній дощ (Натан Рибак, Опов., 1949, 13);
+
<big>ДРІБОТУН</big><big>Великий текст</big>
+
дріботун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
+
<big>ВІДМІНОК ОДНИНА         МНОЖИНА</big><big>Великий текст</big>
+
<big>називний дріботун дріботуни
+
родовий         дріботуна дріботунів
+
давальний дріботунові,    дріботуну,дріботунам
+
знахідний дріботуна дріботунів
+
орудний         дріботуном дріботунами
+
місцевий на/у дріботуні, дріботунові на/у дріботунах
+
кличний         дріботуне дріботуни</big>
+
 
+
 
+
ДРІБОТАННЯ
+
дріботання - іменник, середній рід, неістота, II відміна
+
<big>ВІДМІНОК ОДНИНА,         МНОЖИНА</big><big><big>Великий текст</big></big>
+
<big>називний      дріботання      дріботання
+
родовий:       дріботання дріботань
+
давальний:      дріботанню дріботанням
+
знахідний:      дріботання дріботання
+
орудний:       дріботанням дріботаннями
+
місцевий:      на/у дріботанні на/у дріботаннях
+
кличний:       дріботання дріботання
+
</big><big>Великий текст</big>
+
ДРІБОТІТИ
+
дріботіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
+
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
+
ОДНИНА МНОЖИНА
+
1 особа дрібочу дріботимо
+
2 особа дріботиш дріботите
+
3 особа дріботить дріботять
+
МАЙБУТНІЙ ЧАС
+
ОДНИНА МНОЖИНА
+
1 особа дріботітиму дріботітимемо
+
2 особа дріботітимеш дріботітимете
+
3 особа дріботітиме дріботітимуть
+
МИНУЛИЙ ЧАС
+
ОДНИНА МНОЖИНА
+
Чоловічий рід дріботів дріботіли
+
Жіночий рід дріботіла
+
Середній рід дріботіло
+
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
+
ОДНИНА МНОЖИНА
+
1 особа дріботімо
+
2 особа дріботи дріботіть
+
ДІЄПРИСЛІВНИК
+
Теперішній час дріботячи
+
Минулий час дріботівши
+

Версія за 20:23, 21 листопада 2017

Дріботуха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у. Дріботуха - це та, що дуже швидко і багато говорить. Дріботуха - іменник жіночого роду Синоніми до слова «дріботуха»- тарато́ра, тарато́рка. Словник відмінків: називний: дріботу́ха, дріботу́хи. родовий: дріботу́хи, дріботу́х. давальний: дріботу́сі, дріботу́хам. знахідний: дріботу́ху, дріботу́х. орудний: дріботу́хою, дріботу́хами. місцевий: на/у дріботу́сі, на/у дріботу́хах. кличний: дріботу́хо, дріботу́хи.