Відмінності між версіями «Хльора»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | |||
{{#ev:youtube|jhMrbygM5Oc}} | {{#ev:youtube|jhMrbygM5Oc}} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 19:05, 21 листопада 2017
Хльо́ра, -ри, ж. = Хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен. ІІІ. 41.
Сучасні словники
ХЛЬО́РА, и, жін., діал. Биття, шмагання.
1. Давати хльору кому — бити, шмагати кого-небудь. Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі обруд хльору, Всім по заслузі, як котам (Іван Котляревський, I, 1952, 136). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 92.