Відмінності між версіями «Пуп»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пуп, -па, '''''м. ''Пупъ, пупокъ. ''Посинів, як той пуп. ''Ном. № 654. '''Кричати на пуп'''. Кричать благимъ матомъ. '''Вона на це й пупа не поривала'''. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Грин. І. 233. Ум. '''Пупець, пупок, пупчик. З пупку'''. Сызмала. ''Авентій був розбійник з пупку. ''Котл. Ен. IV. 67. | '''Пуп, -па, '''''м. ''Пупъ, пупокъ. ''Посинів, як той пуп. ''Ном. № 654. '''Кричати на пуп'''. Кричать благимъ матомъ. '''Вона на це й пупа не поривала'''. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Грин. І. 233. Ум. '''Пупець, пупок, пупчик. З пупку'''. Сызмала. ''Авентій був розбійник з пупку. ''Котл. Ен. IV. 67. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ПУП, а, чол. | ||
| + | |||
| + | '''Пуп''' - круглий рубець посередині живота, який залишається на місці відпадіння пуповини. — Яка ж я баба? Хіба я вам пупа різала? — сказала зобижена Ярина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 58); Малий Никола, з роздертою пазухою аж геть понижче пупа, бігав поміж люди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 87); Ми уміємо й гуртом працювати. Недарма у нас кажуть: — Де людей купа, не болить біля пупа! (Андрій Головко, II, 1957, 501); Дивляться вечірком люди — трясця тобі в пуп! — Лупатий в німецькому мундирі на шкапині чвалає (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 66); * У порівняннях. Посинів, як той пуп (Номис, 1864, № 654); Вскочив [Пилинко] у хату, як пуп, синій, зубами цокоче (Панас Мирний, IV, 1955, 288). | ||
| + | |||
| + | ♦ Вище пупа не скочиш (не підскочиш) див. вище; Пуп землі, ірон., жарт. — про людину, яка вважає себе центром усього, найважливішою серед усіх. [Самопал:] Ти як вийшов у передовики, так тобі.. і замакітрилась голова... Здалось тобі, що ти — пуп землі (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 215); Кричати (голосити, репетувати і т. ін.), як (мов, немов і т. ін.) на пуп — кричати з усіх сил, дуже голосно. Хлопець ріс крикливий і запальний. Як приходив час годування — кричав, як на пуп (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 524); Аж ось поромщик їх, проноза, На землю впав, як міх із воза, І, мов на пуп, репетовав [репетував] (Іван Котляревський, I, 1952, 159). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пуп.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пупок.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | (лат. umbilicus). | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/pup | ||
| + | |||
[[Категорія:Пу]] | [[Категорія:Пу]] | ||
| + | [[Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології]] | ||
Версія за 19:00, 21 листопада 2017
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. Ном. № 654. Кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. Вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Грин. І. 233. Ум. Пупець, пупок, пупчик. З пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку. Котл. Ен. IV. 67.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПУП, а, чол.
Пуп - круглий рубець посередині живота, який залишається на місці відпадіння пуповини. — Яка ж я баба? Хіба я вам пупа різала? — сказала зобижена Ярина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 58); Малий Никола, з роздертою пазухою аж геть понижче пупа, бігав поміж люди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 87); Ми уміємо й гуртом працювати. Недарма у нас кажуть: — Де людей купа, не болить біля пупа! (Андрій Головко, II, 1957, 501); Дивляться вечірком люди — трясця тобі в пуп! — Лупатий в німецькому мундирі на шкапині чвалає (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 66); * У порівняннях. Посинів, як той пуп (Номис, 1864, № 654); Вскочив [Пилинко] у хату, як пуп, синій, зубами цокоче (Панас Мирний, IV, 1955, 288).
♦ Вище пупа не скочиш (не підскочиш) див. вище; Пуп землі, ірон., жарт. — про людину, яка вважає себе центром усього, найважливішою серед усіх. [Самопал:] Ти як вийшов у передовики, так тобі.. і замакітрилась голова... Здалось тобі, що ти — пуп землі (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 215); Кричати (голосити, репетувати і т. ін.), як (мов, немов і т. ін.) на пуп — кричати з усіх сил, дуже голосно. Хлопець ріс крикливий і запальний. Як приходив час годування — кричав, як на пуп (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 524); Аж ось поромщик їх, проноза, На землю впав, як міх із воза, І, мов на пуп, репетовав [репетував] (Іван Котляревський, I, 1952, 159).
Ілюстрації
|
|
Іншими мовами
(лат. umbilicus).
