Відмінності між версіями «Екзопланета»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сторінка очищена)
 
(не показані 8 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Екзоплане́та''' ({{lang-grc|εξω, exo}} — поза, ззовні) або '''позасо́нцева плане́та''' — [[планета]], що обертається навколо іншої [[Зоря|зорі]] {{Джерело?|або дрейфує космічним простором (тобто не належить до [[Планетна система|планетарної системи]])}}.
 
  
==Загальний опис==
 
Станом на [[20 січня]] [[2015]] року (згідно з ''[[Енциклопедія позасонцевих планет|Енциклопедією позасонячних планет]]'') достеменно встановлене існування 1900 екзопланет у 1202 [[Планетна система|планетних системах]], у 480 з яких більше однієї планети<ref>[http://exoplanet.eu/catalog/ Енциклопедія позасонячних планет. Каталог]{{ref-en}}</ref>. [[Екзопланетний архів NASA]] визнає відкритими 1795 позасонцевих планет<ref>[http://exoplanetarchive.ipac.caltech.edu/ Офіційний сайт Екзопланетного архіву NASA]{{ref-en}}</ref>. Кількість кандидатів на отримання цього статусу більша: за проектом [[Кеплер (орбітальний телескоп)|«Кеплер»]] нині є 4175 небесних тіл, що є потенційними екзопланетами<ref>[http://www.nasa.gov/mission_pages/kepler/main/ Офіційний сайт проекту «Кеплер»]{{ref-en}}</ref>, але задля офіційного підтвердження їхнього статусу потрібна повторна реєстрація наземними телескопами (за статистикою це стається в 90&nbsp;% випадків<ref>[http://pedpresa.com.ua/blog/60116-teleskop-kepler-pomityv-sche-503-potentsijni-ekzoplanety.html «Телескоп Кеплер помітив ще 503 потенційні екзопланети»]</ref>).
 
 
Загальна кількість екзопланет у нашій [[Галактика|галактиці]] може сягати сотень мільярдів, якщо не рахувати [[Міжзоряна планета|«планети-сироти»]], яких у [[Чумацький Шлях|Чумацькому Шляху]] вірогідно існує до трильйона (їх зазвичай рахують окремо, а знаходять за допомогою обчислення, подібно до того, як відкрили [[субкоричневий карлик]] [[WISE 0855-0714]]). Звичних [[орбіта]]льних планет ймовірно від 100 мільярдів, з них ~ від 5 до 20 мільярдів, імовірно, [[Планети земної групи|«землеподібні»]]. Також за поточним оцінюванням 22 відсотки [[Сонце|сонцеподібних зір]] мають подібні до [[Земля|Землі]] планети на [[Зона, придатна для життя|орбітах, що перебувають у придатних для життя зонах]]<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/science/2013/11/131106_earthlike_planets_ko Кожна п'ята зірка має придатну для життя планету] ''BBC Україна''; 6 листопада 2013</ref>.
 
 
Тривалий час виявлення планет поблизу інших зір було нерозв'язним завданням, оскільки ці небесні тіла малі й тьмяні порівняно з зорями, а їхні світила розташовані далеко від Землі (відстань до [[Найближчі зорі|сусідніх зірок ]]&nbsp; вимірюється [[Світловий рік|світловими роками]], найближча (ймовірна) екзопланета,&nbsp;— [[Альфа Центавра Bb]],&nbsp;— приблизно за 38 000 000 000 000&nbsp;км від нас). У 21 столітті такі планети почали відкривати завдяки вдосконаленими методами, часто-густо&nbsp;— на межі можливостей.
 
 
Короткоперіодичні масивні об'єкти виявити значно легше, тому більшість відомих науці екзопланет&nbsp;— [[Газові планети|величезні газові кулі]] на кшталт [[Юпітер (планета)|Юпітера]] (на цих гігантах не можуть розвиватися організми земного типу, а саме {{Джерело?|придатність екзопланет для життя найбільше цікавить учених}}). Неухильно зростає кількість відомих екзопланет завбільшки з [[Нептун (планета)|Нептун]]. Останнім часом відкрито також певну кількість планет із розмірами, близькими до земних. Наразі їх відкривають переважно за допомогою різноманітних непрямих методів, а не шляхом [[Візуалізація|візуального спостереження]].
 
 
== Визначення ==
 
[[Файл:Planet Discovery Neighbourhood in Milky Way Galaxy.jpeg|thumb|right|300px|Більшість виявлених позасонячних планет перебувають у межах 300 [[світловий рік|світлових років]] від [[Сонячна система|Сонячної системи]].]]Офіційне [[Визначення планети|визначення «планети»]], запропоноване [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародним астрономічним союзом (МАС)]], поширюється тільки на [[Сонячна система|Сонячну систему]] і, таким чином, не застосовується до екзопланет<ref>[http://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau0603/ Генеральна асамблея] [[Міжнародний астрономічний союз|МАС]] 2006. Результат голосування резолюції{{ref-en}} 2006</ref><ref>[http://www.space.com/3142-planets-defined.html Why Planets Will Never Be Defined]{{ref-en}} 2006</ref>. Приміром, {{Джерело?|така невід'ємна досі якість планети, як несамосвітність, більше не може вважатися за [[Іманентність|іманентну]], оскільки молоді планети-гіганти, а також ''гарячі юпітери'' й ''нептуни'', хоча слабо, але мигтять}}. Аналогічно суперечать узвичаєному погляду на планету як на тіло з орбітою навколо зорі незліченні планети-волоцюги, що вільно мандрують чорнявою космосу. Деякі з них багаторазово перевищують масу Юпітера (MJ = 1,8986•1027&nbsp;кг, а далі позначається як M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub>), інші за масою тотожні Землі, навіть (теоретично) можуть мати океани зігрітої власними надрами води<ref>[http://www.biguniverse.ru/posts/stepnye-volki-kosmosa/ Великий Всесвіт. Степові вовки космосу. 8 лютого 2011]{{ref-ru}}</ref>.
 
 
[[2001]]-го було розроблено рекомендації робочої групи МАС з екзопланет: об'єкти з масою, меншою за 13 юпітеріанських, не здатні підтримувати ядерні реакції, а отже принципово не відрізняються від самого Юпітера і є газовими гігантами<ref>[http://arxiv.org/abs/astro-ph/0103383 Теорія коричневих карликів і позасонячних планет-гігантів]{{ref-en}}</ref>.
 
 
''Рекомендація робочої групи МАС із екзопланет'' має такі критерії:
 
 
* ''Об'єкти, маса яких недостатня для [[Ядерний синтез|термоядерного синтезу]] [[Дейтерій|дейтерію]] (розраховується як 13M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub> для об'єктів сонячної [[Металічність|металічності]]), що обертаються навколо зір або зоряних залишків, називаються «планетами» (безвідносно до того, як вони утворилися). Мінімальна маса / об'єм, потрібний для надання статусу позасонцевої планети, аналогічний тому, за яким визначають планети Сонцевої системи.''
 
* ''Міжзоряні об'єкти, маса яких вища від мінімально необхідної задля початку термоядерного синтезу дейтерію&nbsp;— «коричневі карлики», безвідносно до того, як вони сформувалися й де розташовані.''
 
* ''Об'єкти, що перебувають у «вільному плаванні» в молодих зоряних кластерах із масами нижчими від необхідної задля термоядерної реакції за участю дейтерію&nbsp;— не «планети», а «субкоричневі карлики»'' (чи будь-яка інша назва, що найбільш надається)<ref name="Великий всесвіт">[http://www.biguniverse.ru/posts/chto-takoe-ekzoplaneta/ Великий Всесвіт. Що таке екзопланета. 15 червня 2011]{{ref-ru}}</ref>{{неавторитетне джерело}}.
 
 
=== Альтернатива ===
 
Із визначенням робочої групи МАС у науковому світі погодилися не всі. Зокрема, було висловлено альтернативну пропозицію: відрізняти екзопланети від коричневих карликів на основі їхнього формування. Поширена думка, що планети-гіганти утворюються шляхом [[Акреція (космос)|акреції]], і що цей процес може іноді призводити до народження планет із масою, вищою від порога синтезу дейтерію<ref>[http://arxiv.org/abs/0710.5667v1 Giant Planet Formation by Core Accretion]{{ref-en}} 30 жовтня 2007</ref><ref>[http://adsabs.harvard.edu/abs/2008A&A...482..315B SAO/NASA ADS Astronomy Abstract Service]{{ref-en}}</ref> (масивні екзопланети подібного роду, можливо, уже спостерігаються<ref>[http://www.aanda.org/articles/aa/abs/2009/38/aa12427-09/aa12427-09.html The SOPHIE search for northern extrasolar planets] 28 липня 2009</ref>). Водночас коричневі карлики формуються подібно до зірок&nbsp;— через безпосередній [[Гравітаційний колапс|колапс]] специфічної [[Молекулярна хмара|газо-пилової хмари]], внаслідок якого можуть з'являтись об'єкти з масою, меншою від 13M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub> (подеколи вона не перевищує 1M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub><ref>[http://adsabs.harvard.edu/abs/2003IAUS..211..529B SAO/NASA ADS Astronomy Abstract Service]{{ref-en}}</ref>). Тіла в цьому діапазоні мас, що обертаються навколо своїх зір орбітами радіусом у сотні або й тисячі [[Астрономічна одиниця|астрономічних одиниць]] і мають доволі близьку до зірок природу, є радше коричневими карликами; їхня атмосфера за своїм складом набагато ближча до їхньої зорі, ніж атмосфера акреційно утворених планет із вищим вмістом важких елементів. Більшість безпосередніх зображень екзопланет (як, приміром, отримане у квітні [[2014]]-го) демонструють масивні тіла з широкою орбітою, які, ймовірно, є останньою "маломасивною стадією формування коричневого карлика<ref>[http://arxiv.org/abs/1404.5335 A Statistical Analysis of SEEDS and Other High-Contrast Exoplanet Surveys: Massive Planets or Low-Mass Brown Dwarfs?]{{ref-en}}</ref>.
 
 
Прив'язування до 13M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub> не має точного фізичного сенсу: злиття ядер дейтерію може відбуватися в деяких об'єктах із масою, нижчою за вказаний рівень<ref>[http://iopscience.iop.org/0004-637X/770/2/120/ DEUTERIUM BURNING IN MASSIVE GIANT PLANETS AND LOW-MASS BROWN DWARFS FORMED BY CORE-NUCLEATED ACCRETION] 2013 June 20</ref>, оскільки інтенсивність цього процесу до певної міри залежить від [[Хімія|хiмічного]] складу<ref>[http://arxiv.org/archive/astro-ph.EP Astrophysics (since Apr 1992)]</ref>. [[Жан Шнайдер]] ({{lang-fr|Jean Schneider}}), засновник ''[[Енциклопедія позасонцевих планет|Енциклопедії позасонячних планет]]'', включає у свій [[каталог]] об'єкти до 25M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub>, заявляючи: ''«Той факт, що немає жодної особливості в позначці 13 M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub> в спостережуваному спектрі мас підштовхує до відкидання цієї масової межі»''<ref>[http://www.aanda.org/articles/aa/abs/2011/08/aa16713-11/aa16713-11.html Defining and cataloging exoplanets: the exoplanet.eu database] {{ref-en}} </ref>. На думку [[Париж|паризького]] астронома, той факт, що небесних тіл із масою 25M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub> в космосі виявлено найменше, є ґрунтовною вказівкою саме на цей «вододіл» субкоричневих карликів та екзопланет<ref name="Великий всесвіт" />.
 
[[The Exoplanet Data Explorer]] включає до свого переліку екзопланет об'єкти до 24 M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub> з поясненням: ''«Уведений робочою групою МАС бар'єр у 13M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub> фізично невмотивований для планет із кам'янистими ядрами, і важко унаочнюваний через розходження й неоднозначність»''<ref>[http://arxiv.org/abs/1012.5676 The Exoplanet Orbit Database] {{ref-en}} 11 Feb 2011</ref>. В [[Екзопланетний архів NASA]] заносяться відомості про об'єкти з масою (або мінімальної маси) до 30M<sub>[[Юпітер (планета)|Юп]]</sub> включно<ref>[http://exoplanetarchive.ipac.caltech.edu/docs/exoplanet_criteria.html Exoplanet Criteria for Inclusion in the Archive] {{ref-en}} NASA Exoplanet Archive</ref>. Поза тим, опріч синтезу дейтерію, процесу формування та розташування, є інший критерій для розмежування планет і коричневих карликів: здатність ядра небесного тіла стримувати своїм [[тиск]]ом {{нп|тиск кулонів||en|Lateral earth pressure#Coulomb theory}} або {{нп|тиск вироджених електронів||en|Electron degeneracy pressure}}<ref>[http://www.annualreviews.org/doi/abs/10.1146/annurev.earth.34.031405.125058 PLANETESIMALS TO BROWN DWARFS: What is a Planet?] {{ref-en}} </ref>.
 
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 

Поточна версія на 16:22, 21 листопада 2017