Відмінності між версіями «Мрака»
Осадча (обговорення • внесок) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 817. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 817. | ||
[[Категорія:Мр]] | [[Категорія:Мр]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. Густі дрібненькі краплинки роси, що роблять невидимим довкілля | ||
| + | 2. Той, що не має певної форми, чітких обрисів ◆ ("А поміж величезними деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами" Кобилянська) | ||
| + | 3. Коли світло, відбившись від навколишніх об'єктів, падає на цей предмет. ◆ ("Мряка поволі підносилася, а, пронизана червоним блиском, зависала над могилами") | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Файл:Mraka191117.jpg|220px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|VeT2CZ36JRc}}. | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | з англ.- drizzle | ||
Поточна версія на 15:44, 21 листопада 2017
Мрака, -ки, ж. = Мряка. Мрака йшла. О. 1861. X. 49. Мраки залягли, мраки йдут. Вх. Зн. 37.
МРЯ́КА, и, жін.
1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157). 2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 817.
МРЯ́КА, и, ж.
1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Шевч., II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Коцюб., II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).
2. Те саме, що імла́; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Март., Тв., 1954, 159); * У порівн. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Головко, І, 1957, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 817.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
Сучасні словники
1. Густі дрібненькі краплинки роси, що роблять невидимим довкілля 2. Той, що не має певної форми, чітких обрисів ◆ ("А поміж величезними деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами" Кобилянська) 3. Коли світло, відбившись від навколишніх об'єктів, падає на цей предмет. ◆ ("Мряка поволі підносилася, а, пронизана червоним блиском, зависала над могилами")
Ілюстрації
Медіа
.Іншими мовами
з англ.- drizzle
