Відмінності між версіями «Мизинчик»
(Створена сторінка: '''Мизи́нчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''мизи́нець. ''' Категорія:Ми) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мизи́нчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''мизи́нець. ''' | '''Мизи́нчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''мизи́нець. ''' | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | МІЗИ́НЕЦЬ, нця, ч. | ||
| + | |||
| + | 1. П’ятий, найкоротший палець на руці або нозі. Ватя поодставляла мізинці. Малесенькі мізинці стирчали, золоті персні з камінцями блищали (Н.-Лев., IV, 1956, 118); Говорячи, Слинько витягував руку, а другою, широко розмахуючись, відкладав на першій пальці, починаючи з мізинця… (Шовк., Інженери, 1956, 62). | ||
| + | ==Інше значення== | ||
| + | 1. мізи́нець — дуже малий. У Чорному морі мешкала рибка піщанка — маленька, з мізинець у довжину, тоненька, срібляста стрічечка (Наука.., 11, 1964, 17); Мізи́нця [чийого] не ва́ртий — недостойний кого-небудь, нікчемний у порівнянні з іншим. — Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (Гончар, III, 1959, 329); На мізи́нець — мала доля, частина чого-небудь. Та надивився і наслухався вже стільки, що інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (Логв., Давні рани, 1961, 78). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Найменша дитина в сім’ї. Соломон, його мізинець, Був найрозумніший | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинец3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|7n-Iw7EpGpE}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 15:39, 21 листопада 2017
Мизи́нчик, -ка, м. Ум. отъ мизи́нець.
Сучасні словники
МІЗИ́НЕЦЬ, нця, ч.
1. П’ятий, найкоротший палець на руці або нозі. Ватя поодставляла мізинці. Малесенькі мізинці стирчали, золоті персні з камінцями блищали (Н.-Лев., IV, 1956, 118); Говорячи, Слинько витягував руку, а другою, широко розмахуючись, відкладав на першій пальці, починаючи з мізинця… (Шовк., Інженери, 1956, 62).
Інше значення
1. мізи́нець — дуже малий. У Чорному морі мешкала рибка піщанка — маленька, з мізинець у довжину, тоненька, срібляста стрічечка (Наука.., 11, 1964, 17); Мізи́нця [чийого] не ва́ртий — недостойний кого-небудь, нікчемний у порівнянні з іншим. — Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (Гончар, III, 1959, 329); На мізи́нець — мала доля, частина чого-небудь. Та надивився і наслухався вже стільки, що інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (Логв., Давні рани, 1961, 78).
2. розм. Найменша дитина в сім’ї. Соломон, його мізинець, Був найрозумніший
Ілюстрації
|
|
|
