Відмінності між версіями «Лівиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Ліви́ця, -ці, '''''ж. ''Лѣвая рука. ''Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. ''Єв. Мр. X. 37. [[...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ліви́ця, -ці, '''''ж. ''Лѣвая рука. ''Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. ''Єв. Мр. X. 37. | '''Ліви́ця, -ці, '''''ж. ''Лѣвая рука. ''Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. ''Єв. Мр. X. 37. | ||
[[Категорія:Лі]] | [[Категорія:Лі]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''ЛІВИ́ЦЯ''', і, жін. Ліва рука; протилежне правиця, права рука. Коли це вмить як шерепне ядро в найближчу мажу, так відбитою скибою й відшматувало у запорожця аж за пальці лівицю (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 50); Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 88); * Образно. Злетілися [до Одеси] й лідери контрреволюційних партій — і центру, і правиці, і лівиці: октябристи, трудовики, кадети, есери і меншовики (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 8). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 507. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ruka_liva.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/livycja | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 15:12, 21 листопада 2017
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Зміст
Сучасні словники
ЛІВИ́ЦЯ, і, жін. Ліва рука; протилежне правиця, права рука. Коли це вмить як шерепне ядро в найближчу мажу, так відбитою скибою й відшматувало у запорожця аж за пальці лівицю (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 50); Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 88); * Образно. Злетілися [до Одеси] й лідери контрреволюційних партій — і центру, і правиці, і лівиці: октябристи, трудовики, кадети, есери і меншовики (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 8).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 507.
Ілюстрації
|
