Відмінності між версіями «Бич»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Бич, -ча,''' ''м.'' 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. ''Не біжить собака від калача, але від бича.'' Чуб. І. 279. ''Добрий бич запарив.'' Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. ''Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів.'' Стор. II. 193. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Мик. 481. Ум. '''Бичик.'''
 
'''Бич, -ча,''' ''м.'' 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. ''Не біжить собака від калача, але від бича.'' Чуб. І. 279. ''Добрий бич запарив.'' Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. ''Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів.'' Стор. II. 193. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Мик. 481. Ум. '''Бичик.'''
−
=Сучасні словники=
+
 
−
1. Довгий батіг; канчук, нагайка. Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (Іван Котляревський, I, 1952, 181); Не б'є чумак волів своїх, Бичем не махає (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 434); Спалахував поодинокий постріл, і звук його.. здавався коротким і різким, мов хльоскання бича (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 143).  * У порівняннях. Вітрило рве і вигинає рею, І свист січе по кораблю, як бич (Микола Бажан, Роки, 1957, 280); Огненними бичами сікли землю сліпучі блискавки (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 222);
+
−
//  Кий або палиця, якою б'ють. Пес не тікає від колача, але від бича! (Василь Стефаник, II, 1953, 76).
+
−
2. перен. Те, що завдає великої шкоди, лиха. Безробіття, цей страшний бич робітничого класу при капіталізмі, набирає дедалі більш загрозливих розмірів (Наука і життя, 6, 1962, 17); Неволі бич навіки зник, І, видячи безмежні мети, Ідуть колгоспник, робітник, Ідуть учені і поети! (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 28).
+
−
3. перен. Гостре викриття, картання. Все те, що найбільш обурювало і хвилювало Франка в австрійському ладі, в громадському житті Галичини, в поведінці її реакційних елементів, потрапляло під його сатиричний бич (Радянське літературознавство, 3, 1957, 43); В посланії «І мертвим, і живим, і ненародженим» Шевченко .. прилюдно в обличчя б'є перевертнів бичем свого презирства (Павло Тичина, III, 1957, 181).
+
−
4. Коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк. Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185); Ціп їй батько дав окремий: бич із вареного вишневого дерева, капиця з найміцнішої шкіри (Юрій Яновський, Мир, 1956, 147);  * У порівняннях. Голий, як бич (Номис, 1864, № 1520).
+
−
=Ілюстрації=
+
−
[[Файл:Unnamed.jpg|Бич]]
+
 
[[Категорія:Би]]
 
[[Категорія:Би]]
−
=Зовнішні посилання=
 
−
http://sum.in.ua/s/bych
 

Версія за 14:57, 21 листопада 2017

Бич, -ча, м. 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. Не біжить собака від калача, але від бича. Чуб. І. 279. Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. Стор. II. 193. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Мик. 481. Ум. Бичик.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Бич&oldid=180412