Відмінності між версіями «Журах»
(Створена сторінка: '''Журах, -ха, '''''м. ''Испорченное '''жу́ра'''. См. '''Журашин. '''АД. II. 63. Категорія:Жу) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Журах, -ха, '''''м. ''Испорченное '''жу́ра'''. См. '''Журашин. '''АД. II. 63. | '''Журах, -ха, '''''м. ''Испорченное '''жу́ра'''. См. '''Журашин. '''АД. II. 63. | ||
[[Категорія:Жу]] | [[Категорія:Жу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ЖУРА́, и, жін., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Іван Франко, XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Українські народні ліричні пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 192). | ||
| + | Жура обгорнула (гризла) кого; Жура налягає (налягла, наляже) на кого—що — кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Іван Франко, IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 108); З (від) жури — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 18); Навівати журу — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів'ї дерев, навіваючи журу (Іван Цюпа, Три явори.., 1958, 50). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | [[Зображення:Zhyrbba191117.jpg|250px]] | ||
| + | [[Зображення:Zhyrba191117.jpg|250px]] | ||
| + | [[Зображення:Pechal191117.jpg|250px]] | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | http://themidult.com/there-is-an-upside-to-feeling-down/ | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547. | ||
| + | http://themidult.com/there-is-an-upside-to-feeling-down/ | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 14:47, 21 листопада 2017
Журах, -ха, м. Испорченное жу́ра. См. Журашин. АД. II. 63.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЖУРА́, и, жін., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Іван Франко, XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Українські народні ліричні пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 192). Жура обгорнула (гризла) кого; Жура налягає (налягла, наляже) на кого—що — кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Іван Франко, IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 108); З (від) жури — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 18); Навівати журу — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів'ї дерев, навіваючи журу (Іван Цюпа, Три явори.., 1958, 50).
