|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | <gallery>
| |
− |
| |
− | </gallery>
| |
− |
| |
− | {| class="wikitable"
| |
− | |-
| |
− | ! Зміст
| |
− | |-
| |
− | | 1.Словник Грінченка
| |
− | 2.Словник української мови Академічний тлумачний словнк (1970-1980)
| |
− | |}
| |
− | == Словник Грінченка ==
| |
| '''Скабка, -ки, '''''ж. ''Заноза. ''Скабку загнав у пучку. ''Черниг. у. | | '''Скабка, -ки, '''''ж. ''Заноза. ''Скабку загнав у пучку. ''Черниг. у. |
| [[Категорія:Ск]] | | [[Категорія:Ск]] |
− | == Сучасні словники ==
| |
− | [[Словник української мови Академічний тлумачний словнк (1970-1980)]]
| |
− | СКА́БКА, и, жін. Тонка, гостра трісочка, гострий осколок металу, скла та ін., які застряли у шкірі, в тілі; скалка. — А що, чи скабку виняла [вийняла] з ноги? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 77); Не помічають [теслярі] ні скабок, ні вдертої шкіри на мозолястих руках (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 554).
| |
− | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 237.
| |
− | == Ілюстрації ==
| |
− | <gallery>
| |
− | Файл:220px-Splinter.jpg|Опис1
| |
− | </gallery>
| |
Версія за 13:56, 21 листопада 2017
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у.