Відмінності між версіями «Злукавнувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | ЗЛУКА́ВНУВАТИ, ую, уєш, док., рідко. Те саме, що злукавити. Не можна було йому злукавнувати, щоб хорошенько подивитись на свою Марусю | + | |
+ | '''ЗЛУКА́ВНУВАТИ''', ую, уєш, док., рідко. Те саме, що злукавити. Не можна було йому злукавнувати, щоб хорошенько подивитись на свою Марусю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 68). | ||
+ | |||
+ | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 606.''' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 13:45, 21 листопада 2017
Злукавнувати, -ную, -єш, гл. = Злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. І. 72.
Зміст
Сучасні словники
ЗЛУКА́ВНУВАТИ, ую, уєш, док., рідко. Те саме, що злукавити. Не можна було йому злукавнувати, щоб хорошенько подивитись на свою Марусю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 68).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 606.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/zlukavnuvaty