Відмінності між версіями «Зикати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Зикати, -каю, -єш, '''сов. в. '''зикнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Кричать, вскрикнуть. ''Дядько не схот...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 4 проміжні версії 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зикати, -каю, -єш, '''сов. в. '''зикнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Кричать, вскрикнуть. ''Дядько не схотів ще став зикати на його. ''Чуб. II. 8. ''Як не крикне, як не зикне. ''НВолын. у. ''Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає. ''Шевч. 60. | '''Зикати, -каю, -єш, '''сов. в. '''зикнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Кричать, вскрикнуть. ''Дядько не схотів ще став зикати на його. ''Чуб. II. 8. ''Як не крикне, як не зикне. ''НВолын. у. ''Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає. ''Шевч. 60. | ||
[[Категорія:Зи]] | [[Категорія:Зи]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | '''ЗИКАТИ''', аю, аєш, недок., ЗИКНУТИ, ну, неш, док., розм. Різко кричати. Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 256). | ||
+ | |||
+ | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 566. | ||
+ | ''' | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zikati.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zikati2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 13:44, 21 листопада 2017
Зикати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів ще став зикати на його. Чуб. II. 8. Як не крикне, як не зикне. НВолын. у. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає. Шевч. 60.
Зміст
Сучасні словники
ЗИКАТИ, аю, аєш, недок., ЗИКНУТИ, ну, неш, док., розм. Різко кричати. Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 256).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 566.