Відмінності між версіями «Лямка»
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ля́мка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''ля́ма. ''' | '''Ля́мка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''ля́ма. ''' | ||
− | |||
− | |||
− | + | ==Сучасні словники== | |
− | + | ===[http://sum.in.ua/s/lyamka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
− | ===Академічний тлумачний словник ( | + | |
ЛЯ́МКА, и, жін. Широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який пристосовують для тягнення вантажів або полегшення їх переноски. До роботи в хомуті молодняк привчають заздалегідь, замінюючи в біговій упряжі лямку-шорку на хомут (Конярство, 1957, 115); Діти весело поганяли матір, а вона тягнула мовчки, налігши грудьми на лямку [санчат], припасовану з солдатської обмотки (Олесь Гончар, IV, 1960, 72); Наплічні лямки [рюкзака] завширшки.. мають 6-7 см і підшиті, щоб не зминалися, шинельним сукном (В дорогу, 1953, 25); * Образно. Кидай, рикша, лямку свою рабську Та гвинтівку бойову бери! (Андрій Малишко, З книги життя, 1938, 152); * У порівняннях. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (Олесь Гончар, I, 1954, 245); | ЛЯ́МКА, и, жін. Широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який пристосовують для тягнення вантажів або полегшення їх переноски. До роботи в хомуті молодняк привчають заздалегідь, замінюючи в біговій упряжі лямку-шорку на хомут (Конярство, 1957, 115); Діти весело поганяли матір, а вона тягнула мовчки, налігши грудьми на лямку [санчат], припасовану з солдатської обмотки (Олесь Гончар, IV, 1960, 72); Наплічні лямки [рюкзака] завширшки.. мають 6-7 см і підшиті, щоб не зминалися, шинельним сукном (В дорогу, 1953, 25); * Образно. Кидай, рикша, лямку свою рабську Та гвинтівку бойову бери! (Андрій Малишко, З книги життя, 1938, 152); * У порівняннях. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (Олесь Гончар, I, 1954, 245); | ||
Рядок 11: | Рядок 8: | ||
// перен. Про довгу, одноманітну або важку службу. Миколаївська казарма не злякала, солдатська лямка не зламала його (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 292). | // перен. Про довгу, одноманітну або важку службу. Миколаївська казарма не злякала, солдатська лямка не зламала його (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 292). | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
♦ Надіти на себе лямку — взятися за важку, виснажливу довготривалу роботу. — Мені навіть на думку не спало, що він погодиться надіти на себе таку лямку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 122); Тягти (терти) лямку — виконувати важку, виснажливу роботу, жити у важких умовах. [Харько:] Бачу, що моєму горю Вже не помогти, Певно, до кінця прийдеться Лямку цю тягти (Марко Кропивницький, V, 1959, 609); Буває трудно, гірко нам На світі тую лямку терти, А все-таки ми боїмось умерти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 88); Старий Серебренников посідав на дільниці місце робочого вола. Неприємна й брудна робота завжди потрапляла до нього, і він покірливо тяг лямку (Юрій Яновський, II, 1954, 101). | ♦ Надіти на себе лямку — взятися за важку, виснажливу довготривалу роботу. — Мені навіть на думку не спало, що він погодиться надіти на себе таку лямку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 122); Тягти (терти) лямку — виконувати важку, виснажливу роботу, жити у важких умовах. [Харько:] Бачу, що моєму горю Вже не помогти, Певно, до кінця прийдеться Лямку цю тягти (Марко Кропивницький, V, 1959, 609); Буває трудно, гірко нам На світі тую лямку терти, А все-таки ми боїмось умерти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 88); Старий Серебренников посідав на дільниці місце робочого вола. Неприємна й брудна робота завжди потрапляла до нього, і він покірливо тяг лямку (Юрій Яновський, II, 1954, 101). | ||
Рядок 43: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:17_4ca451cf44d5b8ad0f4818141b00f524.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:17_4ca451cf44d5b8ad0f4818141b00f524.jpg|x140px]] | ||
− | | | + | |} |
− | + | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]]) | ||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | (Посилання на сторінки цієї Вікі) | ||
+ | |||
+ | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
+ | </noinclude> | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Ля]] | ||
+ | [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 11:26, 21 листопада 2017
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЯ́МКА, и, жін. Широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який пристосовують для тягнення вантажів або полегшення їх переноски. До роботи в хомуті молодняк привчають заздалегідь, замінюючи в біговій упряжі лямку-шорку на хомут (Конярство, 1957, 115); Діти весело поганяли матір, а вона тягнула мовчки, налігши грудьми на лямку [санчат], припасовану з солдатської обмотки (Олесь Гончар, IV, 1960, 72); Наплічні лямки [рюкзака] завширшки.. мають 6-7 см і підшиті, щоб не зминалися, шинельним сукном (В дорогу, 1953, 25); * Образно. Кидай, рикша, лямку свою рабську Та гвинтівку бойову бери! (Андрій Малишко, З книги життя, 1938, 152); * У порівняннях. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (Олесь Гончар, I, 1954, 245); // Різного роду пристрої, якими кріплять, тримають і т. ін. що-небудь або які служать для відкривання чогось. За плечима вже розкрився парашут, міцно стиснув усе тіло, аж лямки врізалися під пахви (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 58); Вона.. вхопилася обіруч за брезентові лямки, відчинила вікно (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 288); // перен. Про довгу, одноманітну або важку службу. Миколаївська казарма не злякала, солдатська лямка не зламала його (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 292).
♦ Надіти на себе лямку — взятися за важку, виснажливу довготривалу роботу. — Мені навіть на думку не спало, що він погодиться надіти на себе таку лямку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 122); Тягти (терти) лямку — виконувати важку, виснажливу роботу, жити у важких умовах. [Харько:] Бачу, що моєму горю Вже не помогти, Певно, до кінця прийдеться Лямку цю тягти (Марко Кропивницький, V, 1959, 609); Буває трудно, гірко нам На світі тую лямку терти, А все-таки ми боїмось умерти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 88); Старий Серебренников посідав на дільниці місце робочого вола. Неприємна й брудна робота завжди потрапляла до нього, і він покірливо тяг лямку (Юрій Яновський, II, 1954, 101).
Ілюстрації
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання