Відмінності між версіями «Докликатися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 10: Рядок 10:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:klikati.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  

Версія за 11:21, 21 листопада 2017

Докликатися, -чуся, -чешся, гл. Дозваться. Кликала батенька, не докликалася. Чуб. V. 101.

Сучасні словники

ДОКЛИКАТИСЯ, ичуся, ичешся, док. Довго кличучи, примусити кого-небудь відізватися або прийти; догукатися. Лінивого не добудишся, а мертвого не докличешся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 201); Господарка мало не повибивала шибок, поки докликалася та добудилася свого чоловіка (Любов Яновська, I, 1959, 190).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 353.

Ілюстрації

x140px

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/doklykatysja

Зовнішні посилання