Відмінності між версіями «Дивування»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Дивува́ння, -ня, '''''с. ''Удивленіе. ''Онисько не показував дивування. ''Левиц. Пов. 283. Ум. '''Д...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дивува́ння, -ня, '''''с. ''Удивленіе. ''Онисько не показував дивування. ''Левиц. Пов. 283. Ум. '''Дивуваннячко. ''' | '''Дивува́ння, -ня, '''''с. ''Удивленіе. ''Онисько не показував дивування. ''Левиц. Пов. 283. Ум. '''Дивуваннячко. ''' | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''ДИВУВА́ННЯ''', я, сер. Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю. — Я ніколи не то, що бачила, а й не гадала, щоб на світі було таке! — і страх перейшов у дивування (Панас Мирний, I, 1954, 67); [Воробйов:] Зникає все марне, дрібне, егоїстичне. Я з дивуванням згадую — невже я міг з вами сперечатись? (Іван Кочерга, II, 1956, 468). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 273. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zdivyvania.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zdivyvania2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/Dyvuvannja | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 11:08, 21 листопада 2017
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Левиц. Пов. 283. Ум. Дивуваннячко.
Зміст
Сучасні словники
ДИВУВА́ННЯ, я, сер. Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю. — Я ніколи не то, що бачила, а й не гадала, щоб на світі було таке! — і страх перейшов у дивування (Панас Мирний, I, 1954, 67); [Воробйов:] Зникає все марне, дрібне, егоїстичне. Я з дивуванням згадую — невже я міг з вами сперечатись? (Іван Кочерга, II, 1956, 468).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 273.
Ілюстрації
|
|
