Відмінності між версіями «Діркуватий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
ДІРКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дірчастий. Господар провів нас до своєї низької темної хати, яка стояла на величезному діркуватому камені (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 29). | ДІРКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дірчастий. Господар провів нас до своєї низької темної хати, яка стояла на величезному діркуватому камені (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 29). | ||
+ | |||
+ | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 307.'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dirka.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Рядок 19: | Рядок 18: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/dirkuvatyj | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 10:43, 21 листопада 2017
Діркуватий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. НВолын. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, не знати, чого воно так. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
ДІРКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дірчастий. Господар провів нас до своєї низької темної хати, яка стояла на величезному діркуватому камені (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 29).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 307.