Відмінності між версіями «Мокрий»
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:im578x383-04.jpeg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:110657_original.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1374499396_18.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 09:07, 21 листопада 2017
Мо́крий, -а, -е. Мокрый. Мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. Ном. № Накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. Ном. № 3420. Робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. Мокренький, мокре́сенький.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. — Івасю! що це з тобою? — ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Панас Мирний, I, 1954, 306); В осами закляклими ногами топталася [Катерина] по мокрому камінні (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 35).
Мокре від сліз обличчя — покрите сльозами обличчя. Марта.. обхопила мене, притягла до себе й своїм мокрим від сліз обличчям притулилась до мого (Панас Мирний, IV, 1955, 347); Мокрий від поту — покритий, просякнутий потом. Йому стало легше. Посвітлішали очі, тільки був він дуже кволий і мокрий від поту (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 72); Мокрий [аж] до кісток (до [останньої] нитки); Мокрий з голови до ніг; Мокрий, хоч викрути; Мокрий як хлющ — який наскрізь змок, промок (на дощі, у воді і т. ін.). Галя, поки добігла до своєї хати, була мокра аж до кісток (Яків Баш, Вибр., 1948, 88); Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 84); — Все одно мокрий я з голови до ніг, — сказав він, — то чому б і справді Рубанові не допомогти? (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 67); На Франці одяг, сорочка й спідниця були мокрі, хоч викрути (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 115); З річки вилазить мокрий як хлющ Кайманчик (Олександр Левада, Драми.., 1967, 238); Мокрі від сліз очі — повні очі сліз.
♦ Мокра курка див. курка; Мокре діло; Мокрий вчинок; Мокра робота (справа) — злочин, переважно пов'язаний із вбивством. Він [цуцик] взявся винюхувати пролазки до чужих комор, чинити шкоду людям. Одного разу при такому мокрому ділі дядьки.. так щиро почастувала його прочуханкою, що ледве вилизалось (Юрій Мельничук, До раю.., 1961, 7); Мотя, прозваний Мокрим десь, певне, за його «мокрі» вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 149); [Петерсон:] Ви не належите до людей, які роблять погоду.. [Бентлі:] Ви маєте рацію, майоре. Я не майстер мокрої роботи (Ярослав Галан, I, 1960, 396); — Еге, — сказав собі бургомістр, — цей хлопчик був коло мокрих справ! (Юрій Яновський, I, 1954, 128); Мокре місце залишиться (зостанеться); Мокрого місця не залишиться (не зостанеться); Мокрого місця не залишити — нічого не залишиться (уживається як погроза розправитися з ким-небудь). — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 56); Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 310); Мокрим рядном накрити (напастися, накинутися, напнути) див. рядно; Очі на мокрому місці у кого — про того, хто часто плаче. — А в мене очі від природи на мокрому місці.. Бувало, мама ще не встигне заміритись на мене рукою, а я як заголошу, то вся вулиця збігається (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 76); Як мокре горить — погано й дуже поволі (робиться щось). — Катре! — кажу їй, — так ти діло робиш, голубко, як мокре горить! — Аби то! — вона мені, — аби день до вечора! (Марко Вовчок, I, 1955, 229); І на полі з його казна-який женчик: жне — як мокре горить (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 369). 2. розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду). Як на Мокрини (19 липня) буде дощ, то осінь буде мокра (Номис, 1864, № 473); Нині чогось у мене нога болить.. Певно, од погоди, дуже нерівної, то мокрої, то холодної, з вітрами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 189). 3. спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.). Провели п'ять глибоких розпушувань міжрядь і одночасно підживлювали рослини, причому 2—3 підживлення робимо мокрим способом — гноївкою і аміачною водою (Хлібороб України, 2, 1966, 4).
Фразеологічний словник української мови
Вкрити мокрим рядном кого, в ролі прис. – накинутися на кого-небудь з докорами.
Не доведи боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти – так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 77); Женя була дівчина не з плохих. Недовго думавши, вона вкрила Ярошенка мокрим рядном: – А чого це ви не заскочили хоч би на часиночку та не привітали нас із празником? Запаніли? Забули?.. (Васильченко, Твори, т. І, 1959, стор. 192); Килина так і вкрила мокрим рядном Зарубу за те, що на фермах і досі немає усіх машин і дівчата картоплю миють руками, січуть лопатами, варять у котлах і, мабуть, довго варитимуть, а вже й електрика є (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 482).