Відмінності між версіями «Умочати»
(Створена сторінка: '''Умочати, -чаю, -єш, '''сов. в. '''умочити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Мокать, обмакивать, обмокнуть. ''О, в...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Умочати, -чаю, -єш, '''сов. в. '''умочити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Мокать, обмакивать, обмокнуть. ''О, вони не п’яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. ''Ном. № 11702. ''Їжте, умочайте, на друге вибачайте. ''Ном. № 12022. ''Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. ''Мет. 163. ''Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче. ''Мет. 64. | + | '''Умочати, -чаю, -єш, '''сов. в. '''умочити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Мокать, обмакивать, обмокнуть. ''О, вони не п’яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. ''Ном. № 11702. ''Їжте, умочайте, на друге вибачайте. ''Ном. № 12022. ''Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. ''Мет. 163. ''Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче. ''Мет. 64. |
| + | |||
| + | УМОЧА́ТИ1 (ВМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш і УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЧИ́ТИ (ВМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех. Робити мокрим, торкаючись рідини; змочувати. — Узяв умочив перо та й розчеркнувся: Яків Карпович Бородай (Мирний, І, 1954, 202); Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (Стар., Вибр., 1959, 7); У роті сохло, душа просила хоч закропитись, хоч раз ковтнути, хоч умочити уста, сухі од смаги (Коцюб., II, 1955, 92); Я вертався лісом тим з розвідки, У криницю умочив рукав (Нех., Під.. зорею, 1950, 90). | ||
| + | |||
| + | ◊ І ло́жки не вмочи́ти — не доторкнутися до страви; нічого не з’їсти. Василь їсть через силу, Ганна й ложки не вмочила, стара мати на обід і не глянула (Н.-Лев., І, 1956, 90); Умочи́ти ру́ки — те саме, що Нагрі́ти ру́ки (див. нагріва́ти). Матвій Гура не сміявся, бо знав: Гузир лізе туди, де можна вмочити руки… (Чорн., Пісні.., 1958, 66). | ||
| + | |||
| + | УМОЧА́ТИ2 див. вмоча́ти1. | ||
| + | |||
[[Категорія:Ум]] | [[Категорія:Ум]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 23:40, 20 листопада 2017
Умочати, -чаю, -єш, сов. в. умочити, -чу, -чиш, гл. Мокать, обмакивать, обмокнуть. О, вони не п’яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. Ном. № 11702. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. Мет. 163. Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче. Мет. 64.
УМОЧА́ТИ1 (ВМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш і УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЧИ́ТИ (ВМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех. Робити мокрим, торкаючись рідини; змочувати. — Узяв умочив перо та й розчеркнувся: Яків Карпович Бородай (Мирний, І, 1954, 202); Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (Стар., Вибр., 1959, 7); У роті сохло, душа просила хоч закропитись, хоч раз ковтнути, хоч умочити уста, сухі од смаги (Коцюб., II, 1955, 92); Я вертався лісом тим з розвідки, У криницю умочив рукав (Нех., Під.. зорею, 1950, 90).
◊ І ло́жки не вмочи́ти — не доторкнутися до страви; нічого не з’їсти. Василь їсть через силу, Ганна й ложки не вмочила, стара мати на обід і не глянула (Н.-Лев., І, 1956, 90); Умочи́ти ру́ки — те саме, що Нагрі́ти ру́ки (див. нагріва́ти). Матвій Гура не сміявся, бо знав: Гузир лізе туди, де можна вмочити руки… (Чорн., Пісні.., 1958, 66).
УМОЧА́ТИ2 див. вмоча́ти1.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
