Відмінності між версіями «Няньо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Орфографічний словник української мови. 2005. | Орфографічний словник української мови. 2005. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #FFFF31 solid; border-bottom:5px #FFFF31 solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54t4.jpg|x250px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4t4f4r.jpg|x250px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рнпек.jpg|x250px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|i6t8bKsN8M4}} | ||
Версія за 22:30, 20 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Ня́ньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЯ́НЬО, я, чол., діал. Тато. Ось і найменший син Жменяків біжить стежкою з села, щоб допомогти няньові оборати кінці ниви (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 7); [Марилька (до фотографії батька):] Ти чуєш, няньо, голос мій, прости... (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 181). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.
Словник лемківскої говірки
няньо -ня, ч. Ол. Батько, тато. -Люблю вас няню!
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Орфографічний словник української мови
ня́ньо іменник чоловічого роду, істота батько діал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Ілюстрації
|
|
|
