Відмінності між версіями «Няньо»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 7: Рядок 7:
 
==== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====
 
==== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====
 
НЯ́НЬО, я, чол., діал. Тато. Ось і найменший син Жменяків біжить стежкою з села, щоб допомогти няньові оборати кінці ниви (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 7); [Марилька (до фотографії батька):] Ти чуєш, няньо, голос мій, прости... (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 181).
 
НЯ́НЬО, я, чол., діал. Тато. Ось і найменший син Жменяків біжить стежкою з села, щоб допомогти няньові оборати кінці ниви (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 7); [Марилька (до фотографії батька):] Ти чуєш, няньо, голос мій, прости... (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 181).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.
+
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.[http://sum.in.ua/s/njanjo Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

Версія за 22:33, 20 листопада 2017

Словник Бориса Грінченка

Ня́ньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЯ́НЬО, я, чол., діал. Тато. Ось і найменший син Жменяків біжить стежкою з села, щоб допомогти няньові оборати кінці ниви (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 7); [Марилька (до фотографії батька):] Ти чуєш, няньо, голос мій, прости... (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 181). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.Академічний тлумачний словник (1970—1980)