Відмінності між версіями «Вдівець»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C] | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C] | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
=https://www.dialog.ua/images/news/news_view/2169a8b1e54421ede90313d35b5becd6.jpg= | =https://www.dialog.ua/images/news/news_view/2169a8b1e54421ede90313d35b5becd6.jpg= | ||
Версія за 20:59, 20 листопада 2017
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова в сучасних словниках
ВДІВЕЦЬ
соло́м’яний вдіве́ць, жарт. Чоловік, який тимчасово залишився без дружини або не живе з нею. Настя добре розуміла, що в уяві цього одинокого солом’яного вдівця вона була найкращою з усіх жінок на світі (З журналу).
[1]
ВДІВЕ́ЦЬ (УДІВЕ́ЦЬ), вця́, ч. Чоловік, який після смерті дружини не одружився вдруге. В Богуслав приїхав немолодий.. удівець та ще й з трьома дітьми (Н.-Лев., III, 1956, 251); Як упився [Гриць], то забував зовсім, що жонатий [удруге]: все мав себе за вдівця та й згадував першу небіжку (Март., Тв., 1954, 58); Стефка, народивши мені сина, вмерла, і залишився я в чужій хаті вдівцем, ще й з немовлям на руках (Мур., Бук. повість, 1959, 5).
[2]
