Відмінності між версіями «Падь»
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
ПАДЬ 1, і, жін. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді, і знову зелені оксамитні сопки (Олександр Довженко, I, 1958, 111). | ПАДЬ 1, і, жін. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді, і знову зелені оксамитні сопки (Олександр Довженко, I, 1958, 111). | ||
| + | |||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 14.Коментарі (0) | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 14.Коментарі (0) | ||
| Рядок 11: | Рядок 12: | ||
ПАДЬ 2, і, жін. Солодка липка рідина на листях рослин — продукт життєдіяльності комах, що на них живуть. | ПАДЬ 2, і, жін. Солодка липка рідина на листях рослин — продукт життєдіяльності комах, що на них живуть. | ||
♦ Медова падь — те саме, що Падевий мед (див. падевий); Падь пала (напала): а) випали шкідливі для рослин опади (звичайно роса). Падь пала (шкодлива [шкідлива] на хліб роса) (Номис, 1864, № 585); б) кого-небудь охопив якийсь настрій. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Словник Грінченка). | ♦ Медова падь — те саме, що Падевий мед (див. падевий); Падь пала (напала): а) випали шкідливі для рослин опади (звичайно роса). Падь пала (шкодлива [шкідлива] на хліб роса) (Номис, 1864, № 585); б) кого-небудь охопив якийсь настрій. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Словник Грінченка). | ||
| + | |||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 14. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 14. | ||
| + | |||
| + | ПА́ДЕВИЙ, а, е: Падевий мед — мед, який бджоли виробляють із паді (див. падь 2). Перед поставленням бджіл на зиму з вуликів видаляють падевий мед та виймають зайві соторами (Хлібороб України, 10, 1965, 36). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 12. | ||
| Рядок 17: | Рядок 23: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:KedrovayaPad20112017.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|8mpkZVcb9SI}}. | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | |||
| + | Падь - англ. "fold", а також споріднені слова, або рідковживані в даному значенні "honeydew" |ˈhʌniˌduː|- | ||
| + | нектар, медяна роса | ||
| + | |||
| + | Падь- франц. "plier", "fois", "replier", "pliez" | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | Падь тваринного походження | |
| + | |||
| + | |||
| + | Медяна «роса» або падь рослинного походження — солодкий сік, що виступає на листках дерев і трав'яної рослинності. Така падь не містить продуктів розпаду білку.Найчастіше така росяна падь з'являється сухими ранками. Появу її породжує вплив різкої зміни температур вдень і вночі. Виділяється вона продихами листків.Зазвичай, медяна «роса» виділяється восени, коли жаркі дні змінюються холодними ночами. В утворенні медяної роси нектароносні тканини рослин не беруть участі, тому падь рослинного походження не слід змішувати з виділеннями солодкого соку позаквітковими нектарниками, як це буває у бавовнику, гірської волошки, горошку, черешні, бузини, глоду та ін. | ||
| + | |||
| + | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 19:28, 20 листопада 2017
Падь, -ді, ж. 1) = Падина. 2) Падежъ скота. Черк. у. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Балт. у. Падь пала (шкодлива на хліб роса). Ном. №585. 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала. Лукаш. 167.
Сучасні словники
ПАДЬ 1, і, жін. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді, і знову зелені оксамитні сопки (Олександр Довженко, I, 1958, 111).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 14.Коментарі (0)
ПАДЬ 2, і, жін. Солодка липка рідина на листях рослин — продукт життєдіяльності комах, що на них живуть.
♦ Медова падь — те саме, що Падевий мед (див. падевий); Падь пала (напала): а) випали шкідливі для рослин опади (звичайно роса). Падь пала (шкодлива [шкідлива] на хліб роса) (Номис, 1864, № 585); б) кого-небудь охопив якийсь настрій. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 14.
ПА́ДЕВИЙ, а, е: Падевий мед — мед, який бджоли виробляють із паді (див. падь 2). Перед поставленням бджіл на зиму з вуликів видаляють падевий мед та виймають зайві соторами (Хлібороб України, 10, 1965, 36).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 12.
Ілюстрації
|
Медіа
.Іншими мовами
Падь - англ. "fold", а також споріднені слова, або рідковживані в даному значенні "honeydew" |ˈhʌniˌduː|- нектар, медяна роса
Падь- франц. "plier", "fois", "replier", "pliez"
Див. також
Падь тваринного походження
Медяна «роса» або падь рослинного походження — солодкий сік, що виступає на листках дерев і трав'яної рослинності. Така падь не містить продуктів розпаду білку.Найчастіше така росяна падь з'являється сухими ранками. Появу її породжує вплив різкої зміни температур вдень і вночі. Виділяється вона продихами листків.Зазвичай, медяна «роса» виділяється восени, коли жаркі дні змінюються холодними ночами. В утворенні медяної роси нектароносні тканини рослин не беруть участі, тому падь рослинного походження не слід змішувати з виділеннями солодкого соку позаквітковими нектарниками, як це буває у бавовнику, гірської волошки, горошку, черешні, бузини, глоду та ін.
