Відмінності між версіями «Миритися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 
 +
МИРИ́ТИСЯ, мирюся, миришся, недок.
 +
1. Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. — Ну, — питає [Змій], — за чим, добрий молодець, зайшов? Чи будем битися, чи миритися? (Українські народні казки, 1951, 125); — А я мирюсь з матір'ю. переводжу до себе... (Панас Мирний, II, 1954, 209); Просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Андрій Головко, II, 1957, 150); [Самопал:] А як з Дмитром посварився, то помиритесь... Хлопець він хороший. [Кряж:] Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 216);
 +
 
 +
//  безос. А що там поза мурами творилось, Кому з ким воювалось чи мирилось, Про те не знали ми та й знати не хотіли (Іван Франко, XIII, 1954, 298);
 +
 
 +
//  Жити в мирі, не сваритися. Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестриці Ані (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 62).
 +
 
 +
2. з ким — чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь. Літо минає, і треба зарані миритись з думкою, що такі напади жару і болі ноги будуть від часу до часу прокидатись (Леся Українка, V, 1956, 245); Що ж, коли любиш сомів ловити, то мусиш миритися з комарами (Олесь Донченко, VI, 1957, 213).
 +
 
 +
 
 +
===[http://ukrlit.org Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства (за ред. І. К. Білодіда) 1970—1980.]===
 +
МИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, недок.
 +
 
 +
1. Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. — Ну, — питає [Змій], — за чим, добрий молодець, зайшов? Чи будем битися, чи миритися? (Укр.. казки, 1951, 125); — А я мирюсь з матір’ю, переводжу до себе… (Мирний, II, 1954, 209); Просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Головко, II, 1957, 150); [Самопал:] А як з Дмитром посварився, то помиритесь… Хлопець він хороший. [Кряж:] Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася (Зар., Антеї, 1962, 216); // безос. А що там поза мурами творилось, Кому з ким воювалось чи мирилось, Про те не знали ми та й знати не хотіли (Фр., XIII, 1954, 298); // Жити в мирі, не сваритися. Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестриці Ані (Бойко, Ростіть.., 1959, 62).
 +
 
 +
2. з ким — чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь. Літо минає, і треба зарані миритись з думкою, що такі напади жару і болі ноги будуть від часу до часу прокидатись (Л. Укр., V, 1956, 245); Що ж, коли любиш сомів ловити, то мусиш миритися з комарами (Донч., VI, 1957, 213).
 +
 
 +
 
 +
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C8%D0%C8%D2%C8%D1%DF СловникUA. Портал української мови та культури]===
 +
 
 +
миритися - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
 +
 
 +
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
 +
ОДНИНА     МНОЖИНА
 +
1 особа мирюся     миримося
 +
 
 +
2 особа миришся     миритеся
 +
 
 +
3 особа мириться    миряться
 +
 
 +
 
 +
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 +
 
 +
ОДНИНА           МНОЖИНА
 +
 
 +
1 особа миритимуся   миритимемося
 +
 
 +
2 особа миритимешся   миритиметеся
 +
 
 +
3 особа миритиметься   миритимуться
 +
 
 +
 
 +
МИНУЛИЙ ЧАС
 +
 
 +
        ОДНИНА       МНОЖИНА
 +
 
 +
Чоловічий рід мирився       мирилися
 +
 
 +
Жіночий рід мирилася
 +
 
 +
Середній рід мирилося
 +
 
 +
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
 +
 
 +
    ОДНИНА   МНОЖИНА
 +
 
 +
1 особа           мирімося
 +
 
 +
2 особа     мирися   миріться
 +
 
 +
 
 +
ДІЄПРИСЛІВНИК
 +
 
 +
Теперішній час мирячись
 +
 
 +
Минулий час мирившись
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prymyrennja3.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prymyrennja1.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Myrymos.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prymyrennja2.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
−
==Див. також==
+
{{#ev:youtube|0g-LBQUoW-M}}
 +
{{#ev:youtube|eInXE1tujpY}}
 +
 
 +
==Іншими мовами==
 +
===[https://books.google.com.ua/books?id=gLARCgAAQBAJ&pg=PA190&lpg=PA190&dq=%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&source=bl&ots=WdG3388xhq&sig=seeTLYPv7W1-BQUQBvElq-gAeZM&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjJ98TXvM3XAhULMJoKHZc9Cs4Q6AEIPjAE#v=onepage&q=%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&f=false Англо-український словник для початківців. Перебийніс В.І.]===
 +
to make peace with smb - укладати мир / миритися (з кимось).
 +
 
 +
===[https://r2u.org.ua/ Російсько-український академічний словник 1924-33]===
 +
Мириться – миритися, (состоять в мире) мирити, (вступать в соглашение) годитися, погоджуватися и погоджатися, згоджуватися и згоджатися, лагодитися, ладнатися, ладитися, єднатися з ким, з чим, до згоди приходити з ким; (примиряться с чем) миритися, примирятися, погоджуватися з чим; (заключать мир) миритися, замиряти(ся) з ким. [А вже після бійки були-б мирилися (Крим.). Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Сл. Гр.). Згоджаються, як вода з соломою в ринці (Франко). Лагодимося, нівроку, як кіт з собакою (Сл. Гр.). Він мовчки примирявся з цим фактом (Крим.)]. Не мирюсь я с этим решением – не погоджуюся (не мирюся) я з цієе́ю постановою (ухвалою), (с приговором) з цим вироком.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 713.
 +
 +
2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 282.
 +
 +
3. http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C8%D0%C8%D2%C8%D1%DF
  
−
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 18:31, 20 листопада 2017

Миритися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились. МВ. І. 30.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МИРИ́ТИСЯ, мирюся, миришся, недок. 1. Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. — Ну, — питає [Змій], — за чим, добрий молодець, зайшов? Чи будем битися, чи миритися? (Українські народні казки, 1951, 125); — А я мирюсь з матір'ю. переводжу до себе... (Панас Мирний, II, 1954, 209); Просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Андрій Головко, II, 1957, 150); [Самопал:] А як з Дмитром посварився, то помиритесь... Хлопець він хороший. [Кряж:] Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 216);

// безос. А що там поза мурами творилось, Кому з ким воювалось чи мирилось, Про те не знали ми та й знати не хотіли (Іван Франко, XIII, 1954, 298);

// Жити в мирі, не сваритися. Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестриці Ані (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 62).

2. з ким — чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь. Літо минає, і треба зарані миритись з думкою, що такі напади жару і болі ноги будуть від часу до часу прокидатись (Леся Українка, V, 1956, 245); Що ж, коли любиш сомів ловити, то мусиш миритися з комарами (Олесь Донченко, VI, 1957, 213).


Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства (за ред. І. К. Білодіда) 1970—1980.

МИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, недок.

1. Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. — Ну, — питає [Змій], — за чим, добрий молодець, зайшов? Чи будем битися, чи миритися? (Укр.. казки, 1951, 125); — А я мирюсь з матір’ю, переводжу до себе… (Мирний, II, 1954, 209); Просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Головко, II, 1957, 150); [Самопал:] А як з Дмитром посварився, то помиритесь… Хлопець він хороший. [Кряж:] Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася (Зар., Антеї, 1962, 216); // безос. А що там поза мурами творилось, Кому з ким воювалось чи мирилось, Про те не знали ми та й знати не хотіли (Фр., XIII, 1954, 298); // Жити в мирі, не сваритися. Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестриці Ані (Бойко, Ростіть.., 1959, 62).

2. з ким — чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь. Літо минає, і треба зарані миритись з думкою, що такі напади жару і болі ноги будуть від часу до часу прокидатись (Л. Укр., V, 1956, 245); Що ж, коли любиш сомів ловити, то мусиш миритися з комарами (Донч., VI, 1957, 213).


СловникUA. Портал української мови та культури

миритися - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 

	ОДНИНА	     МНОЖИНА

1 особа мирюся миримося

2 особа миришся миритеся

3 особа мириться миряться


МАЙБУТНІЙ ЧАС 

	ОДНИНА	           МНОЖИНА

1 особа миритимуся миритимемося

2 особа миритимешся миритиметеся

3 особа миритиметься миритимуться


МИНУЛИЙ ЧАС 

	         ОДНИНА	       МНОЖИНА

Чоловічий рід мирився мирилися

Жіночий рід мирилася

Середній рід мирилося

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ 

	     ОДНИНА	  МНОЖИНА

1 особа мирімося

2 особа мирися миріться


ДІЄПРИСЛІВНИК

Теперішній час мирячись

Минулий час мирившись

Ілюстрації

Prymyrennja3.jpg Prymyrennja1.jpg Myrymos.jpg Prymyrennja2.jpg

Медіа

Іншими мовами

Англо-український словник для початківців. Перебийніс В.І.

to make peace with smb - укладати мир / миритися (з кимось).

Російсько-український академічний словник 1924-33

Мириться – миритися, (состоять в мире) мирити, (вступать в соглашение) годитися, погоджуватися и погоджатися, згоджуватися и згоджатися, лагодитися, ладнатися, ладитися, єднатися з ким, з чим, до згоди приходити з ким; (примиряться с чем) миритися, примирятися, погоджуватися з чим; (заключать мир) миритися, замиряти(ся) з ким. [А вже після бійки були-б мирилися (Крим.). Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Сл. Гр.). Згоджаються, як вода з соломою в ринці (Франко). Лагодимося, нівроку, як кіт з собакою (Сл. Гр.). Він мовчки примирявся з цим фактом (Крим.)]. Не мирюсь я с этим решением – не погоджуюся (не мирюся) я з цієе́ю постановою (ухвалою), (с приговором) з цим вироком.

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 713.

2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 282.

3. http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C8%D0%C8%D2%C8%D1%DF

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Миритися&oldid=178421