Відмінності між версіями «Миритися»
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
+ | |||
+ | МИРИ́ТИСЯ, мирюся, миришся, недок. | ||
+ | 1. Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. — Ну, — питає [Змій], — за чим, добрий молодець, зайшов? Чи будем битися, чи миритися? (Українські народні казки, 1951, 125); — А я мирюсь з матір'ю. переводжу до себе... (Панас Мирний, II, 1954, 209); Просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Андрій Головко, II, 1957, 150); [Самопал:] А як з Дмитром посварився, то помиритесь... Хлопець він хороший. [Кряж:] Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 216); | ||
+ | |||
+ | // безос. А що там поза мурами творилось, Кому з ким воювалось чи мирилось, Про те не знали ми та й знати не хотіли (Іван Франко, XIII, 1954, 298); | ||
+ | |||
+ | // Жити в мирі, не сваритися. Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестриці Ані (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 62). | ||
+ | |||
+ | 2. з ким — чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь. Літо минає, і треба зарані миритись з думкою, що такі напади жару і болі ноги будуть від часу до часу прокидатись (Леся Українка, V, 1956, 245); Що ж, коли любиш сомів ловити, то мусиш миритися з комарами (Олесь Донченко, VI, 1957, 213). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства (за ред. І. К. Білодіда) 1970—1980.]=== | ||
+ | МИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, недок. | ||
+ | |||
+ | 1. Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. — Ну, — питає [Змій], — за чим, добрий молодець, зайшов? Чи будем битися, чи миритися? (Укр.. казки, 1951, 125); — А я мирюсь з матір’ю, переводжу до себе… (Мирний, II, 1954, 209); Просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Головко, II, 1957, 150); [Самопал:] А як з Дмитром посварився, то помиритесь… Хлопець він хороший. [Кряж:] Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася (Зар., Антеї, 1962, 216); // безос. А що там поза мурами творилось, Кому з ким воювалось чи мирилось, Про те не знали ми та й знати не хотіли (Фр., XIII, 1954, 298); // Жити в мирі, не сваритися. Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестриці Ані (Бойко, Ростіть.., 1959, 62). | ||
+ | |||
+ | 2. з ким — чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь. Літо минає, і треба зарані миритись з думкою, що такі напади жару і болі ноги будуть від часу до часу прокидатись (Л. Укр., V, 1956, 245); Що ж, коли любиш сомів ловити, то мусиш миритися з комарами (Донч., VI, 1957, 213). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C8%D0%C8%D2%C8%D1%DF СловникUA. Портал української мови та культури]=== | ||
+ | |||
+ | миритися - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна | ||
+ | |||
+ | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
+ | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
+ | 1 особа мирюся миримося | ||
+ | |||
+ | 2 особа миришся миритеся | ||
+ | |||
+ | 3 особа мириться миряться | ||
+ | |||
+ | |||
+ | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
+ | |||
+ | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
+ | |||
+ | 1 особа миритимуся миритимемося | ||
+ | |||
+ | 2 особа миритимешся миритиметеся | ||
+ | |||
+ | 3 особа миритиметься миритимуться | ||
+ | |||
+ | |||
+ | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
+ | |||
+ | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
+ | |||
+ | Чоловічий рід мирився мирилися | ||
+ | |||
+ | Жіночий рід мирилася | ||
+ | |||
+ | Середній рід мирилося | ||
+ | |||
+ | НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
+ | |||
+ | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
+ | |||
+ | 1 особа мирімося | ||
+ | |||
+ | 2 особа мирися миріться | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
+ | |||
+ | Теперішній час мирячись | ||
+ | |||
+ | Минулий час мирившись | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prymyrennja3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prymyrennja1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Myrymos.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prymyrennja2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | == | + | {{#ev:youtube|0g-LBQUoW-M}} |
+ | {{#ev:youtube|eInXE1tujpY}} | ||
+ | |||
+ | ==Іншими мовами== | ||
+ | ===[https://books.google.com.ua/books?id=gLARCgAAQBAJ&pg=PA190&lpg=PA190&dq=%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&source=bl&ots=WdG3388xhq&sig=seeTLYPv7W1-BQUQBvElq-gAeZM&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjJ98TXvM3XAhULMJoKHZc9Cs4Q6AEIPjAE#v=onepage&q=%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&f=false Англо-український словник для початківців. Перебийніс В.І.]=== | ||
+ | to make peace with smb - укладати мир / миритися (з кимось). | ||
+ | |||
+ | ===[https://r2u.org.ua/ Російсько-український академічний словник 1924-33]=== | ||
+ | Мириться – миритися, (состоять в мире) мирити, (вступать в соглашение) годитися, погоджуватися и погоджатися, згоджуватися и згоджатися, лагодитися, ладнатися, ладитися, єднатися з ким, з чим, до згоди приходити з ким; (примиряться с чем) миритися, примирятися, погоджуватися з чим; (заключать мир) миритися, замиряти(ся) з ким. [А вже після бійки були-б мирилися (Крим.). Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Сл. Гр.). Згоджаються, як вода з соломою в ринці (Франко). Лагодимося, нівроку, як кіт з собакою (Сл. Гр.). Він мовчки примирявся з цим фактом (Крим.)]. Не мирюсь я с этим решением – не погоджуюся (не мирюся) я з цієе́ю постановою (ухвалою), (с приговором) з цим вироком. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 713. | ||
+ | |||
+ | 2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 282. | ||
+ | |||
+ | 3. http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C8%D0%C8%D2%C8%D1%DF | ||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 17:31, 20 листопада 2017
Миритися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились. МВ. І. 30.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МИРИ́ТИСЯ, мирюся, миришся, недок. 1. Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. — Ну, — питає [Змій], — за чим, добрий молодець, зайшов? Чи будем битися, чи миритися? (Українські народні казки, 1951, 125); — А я мирюсь з матір'ю. переводжу до себе... (Панас Мирний, II, 1954, 209); Просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Андрій Головко, II, 1957, 150); [Самопал:] А як з Дмитром посварився, то помиритесь... Хлопець він хороший. [Кряж:] Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 216);
// безос. А що там поза мурами творилось, Кому з ким воювалось чи мирилось, Про те не знали ми та й знати не хотіли (Іван Франко, XIII, 1954, 298);
// Жити в мирі, не сваритися. Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестриці Ані (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 62).
2. з ким — чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь. Літо минає, і треба зарані миритись з думкою, що такі напади жару і болі ноги будуть від часу до часу прокидатись (Леся Українка, V, 1956, 245); Що ж, коли любиш сомів ловити, то мусиш миритися з комарами (Олесь Донченко, VI, 1957, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства (за ред. І. К. Білодіда) 1970—1980.
МИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, недок.
1. Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. — Ну, — питає [Змій], — за чим, добрий молодець, зайшов? Чи будем битися, чи миритися? (Укр.. казки, 1951, 125); — А я мирюсь з матір’ю, переводжу до себе… (Мирний, II, 1954, 209); Просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Головко, II, 1957, 150); [Самопал:] А як з Дмитром посварився, то помиритесь… Хлопець він хороший. [Кряж:] Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася (Зар., Антеї, 1962, 216); // безос. А що там поза мурами творилось, Кому з ким воювалось чи мирилось, Про те не знали ми та й знати не хотіли (Фр., XIII, 1954, 298); // Жити в мирі, не сваритися. Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестриці Ані (Бойко, Ростіть.., 1959, 62).
2. з ким — чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь. Літо минає, і треба зарані миритись з думкою, що такі напади жару і болі ноги будуть від часу до часу прокидатись (Л. Укр., V, 1956, 245); Що ж, коли любиш сомів ловити, то мусиш миритися з комарами (Донч., VI, 1957, 213).
СловникUA. Портал української мови та культури
миритися - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа мирюся миримося
2 особа миришся миритеся
3 особа мириться миряться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа миритимуся миритимемося
2 особа миритимешся миритиметеся
3 особа миритиметься миритимуться
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
Чоловічий рід мирився мирилися
Жіночий рід мирилася
Середній рід мирилося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа мирімося
2 особа мирися миріться
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній час мирячись
Минулий час мирившись
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Англо-український словник для початківців. Перебийніс В.І.
to make peace with smb - укладати мир / миритися (з кимось).
Російсько-український академічний словник 1924-33
Мириться – миритися, (состоять в мире) мирити, (вступать в соглашение) годитися, погоджуватися и погоджатися, згоджуватися и згоджатися, лагодитися, ладнатися, ладитися, єднатися з ким, з чим, до згоди приходити з ким; (примиряться с чем) миритися, примирятися, погоджуватися з чим; (заключать мир) миритися, замиряти(ся) з ким. [А вже після бійки були-б мирилися (Крим.). Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Сл. Гр.). Згоджаються, як вода з соломою в ринці (Франко). Лагодимося, нівроку, як кіт з собакою (Сл. Гр.). Він мовчки примирявся з цим фактом (Крим.)]. Не мирюсь я с этим решением – не погоджуюся (не мирюся) я з цієе́ю постановою (ухвалою), (с приговором) з цим вироком.
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 713.
2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 282.
3. http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C8%D0%C8%D2%C8%D1%DF