|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | ЛІ́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лі́йка 1 (1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування; // Такий же конус з трубкою, що застосовується для засипання в що-небудь сипучих речовин.) 1, 2. Дівчата у фартухах щось заклопотано мудрують над різними скляними лієчками і колбами (Гур., Через намети, 1961, 64); Іде заєць на город, Набрав води повен рот, Він капусту поливає, В нього лієчки немає (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 14).
| + | '''Лієчка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''лійка. ''' |
− | Іменник, жіночий рід.
| + | [[Категорія:Лі]] |
− | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 509.
| + | |
− | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
| + | |
− | сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
| + | |
Версія за 16:00, 20 листопада 2017
Лієчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.