Відмінності між версіями «Гетьманство»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Публічний електронний словник української мови | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 58. | ||
+ | |||
+ | <big>ГЕТЬМА́НСТВО, а, с., іст.</big> | ||
+ | |||
+ | 1. Влада гетьмана; гетьманування. [Байда:] Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі (Н.-Лев., II, 1956, 438); Юрій Хмельницький змушений був на початку 1663 р. відмовитися від гетьманства (Іст. УРСР, І, 1953, 280). | ||
+ | |||
+ | 2. Територія і народ, підвладні гетьману. У іншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі,.. жило два брати (Сл. Гр.). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 58. | ||
+ | |||
+ | ГЕ́ТЬМАН, а, чол. | ||
+ | 1. В XVI ст. — виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі, з XVII ст. до 1764 р. — начальник козацького війська та верховний правитель України. Найвищою військово-адміністративною і судовою владою на Україні, яка замінила вигнану в ході війни [1648 р.] польську шляхетську владу, була влада гетьмана і генеральної старшини при ньому (Історія УРСР, I, 1953, 240); Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани (Тарас Шевченко, I, 1951, 58); * У порівняннях. Низько насува [Михайло] шапку чорну на чорні брови і походжає, сам оддалік, як гетьман поперед ворогом (Марко Вовчок, I, 1955, 338). | ||
+ | 2. Головнокомандуючий збройними силами Польсько-Литовської держави в XVI — XVIII ст. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Поточна версія на 14:51, 20 листопада 2017
Гетьманство, -ва, с. 1) Гетманство; достоинство, санъ, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Ном. № 996. Од козацтва, од гетьманства високі могили, більш нічого не осталось, та й ті розривають. Шевч. 123. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли. АД. II. 121. 2) Страна и народъ подъ властью гетмана. У иншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, і там жим два брати. Рудч. Ск. II. 139.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Публічний електронний словник української мови
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 58.
ГЕТЬМА́НСТВО, а, с., іст.
1. Влада гетьмана; гетьманування. [Байда:] Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі (Н.-Лев., II, 1956, 438); Юрій Хмельницький змушений був на початку 1663 р. відмовитися від гетьманства (Іст. УРСР, І, 1953, 280).
2. Територія і народ, підвладні гетьману. У іншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі,.. жило два брати (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 58.
ГЕ́ТЬМАН, а, чол. 1. В XVI ст. — виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі, з XVII ст. до 1764 р. — начальник козацького війська та верховний правитель України. Найвищою військово-адміністративною і судовою владою на Україні, яка замінила вигнану в ході війни [1648 р.] польську шляхетську владу, була влада гетьмана і генеральної старшини при ньому (Історія УРСР, I, 1953, 240); Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани (Тарас Шевченко, I, 1951, 58); * У порівняннях. Низько насува [Михайло] шапку чорну на чорні брови і походжає, сам оддалік, як гетьман поперед ворогом (Марко Вовчок, I, 1955, 338). 2. Головнокомандуючий збройними силами Польсько-Литовської держави в XVI — XVIII ст.