Відмінності між версіями «Верхолаз»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ВЕРХОЛА́З, а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір’їнка між хмарок (Сос., Близька далина, 1960, 38); На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев’яні підмостки (Веч. Київ, 29.VI 1957, 1); //Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.). Мирон підходить до ліжка, .. прикриває босі ноженята семилітнього верхолаза Гнатка (Стельмах, Хліб.., 1959, 387); Хоч який з мене добрий був верхолаз, а довелося кілька разів відпочивати, поки вибрався я на самий верх димаря (Сміл., Сашко, 1954, 72). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 337. | ||
+ | Верхолаз, за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц. | ||
+ | |||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 140. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 15:43, 20 листопада 2017
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВЕРХОЛА́З, а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір’їнка між хмарок (Сос., Близька далина, 1960, 38); На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев’яні підмостки (Веч. Київ, 29.VI 1957, 1); //Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.). Мирон підходить до ліжка, .. прикриває босі ноженята семилітнього верхолаза Гнатка (Стельмах, Хліб.., 1959, 387); Хоч який з мене добрий був верхолаз, а довелося кілька разів відпочивати, поки вибрався я на самий верх димаря (Сміл., Сашко, 1954, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 337. Верхолаз, за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 140.