Відмінності між версіями «Постити»
(Створена сторінка: '''Пости́ти, -щу́, -стиш, '''''гл. ''Постить. ''Постимо як рахмани. ''Ном. № 128. Категорія:По) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пости́ти, -щу́, -стиш, '''''гл. ''Постить. ''Постимо як рахмани. ''Ном. № 128. | '''Пости́ти, -щу́, -стиш, '''''гл. ''Постить. ''Постимо як рахмани. ''Ном. № 128. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ПОСТИТИ, пощу, постиш, недок. Дотримуватися посту, не їсти скоромного. Постив і говів, поки ніг не підвів (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 67); Говів [Омелько] два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити (Нечуй-Левицький, II, 1956, 265); — Панотець мені скаржився, що ти великий грішник: не постиш, коли церква каже, не йдеш до служби божої, як святі дзвони дзвонять (Казки Буковини, 1968, 33); | ||
| + | // перен., розм. Нічого не їсти, голодувати. Хотів Кобилку Клим не їсти приучить, І Шкапа мусила постить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 149); — Може, з'їв би щось, Іване? Цілий день постиш сьогодні, а вже й вечеряти пора (Михайло Стельмах, I, 1962, 425); Стародавні народи приділяли голодуванню багато уваги. Древні індійці постили по тридцять днів (Знання та праця, 6, 1966, 8). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/postyty | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 00:10, 20 листопада 2017
Пости́ти, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОСТИТИ, пощу, постиш, недок. Дотримуватися посту, не їсти скоромного. Постив і говів, поки ніг не підвів (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 67); Говів [Омелько] два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити (Нечуй-Левицький, II, 1956, 265); — Панотець мені скаржився, що ти великий грішник: не постиш, коли церква каже, не йдеш до служби божої, як святі дзвони дзвонять (Казки Буковини, 1968, 33); // перен., розм. Нічого не їсти, голодувати. Хотів Кобилку Клим не їсти приучить, І Шкапа мусила постить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 149); — Може, з'їв би щось, Іване? Цілий день постиш сьогодні, а вже й вечеряти пора (Михайло Стельмах, I, 1962, 425); Стародавні народи приділяли голодуванню багато уваги. Древні індійці постили по тридцять днів (Знання та праця, 6, 1966, 8).
Ілюстрації
|
|
|
|
