Відмінності між версіями «Йно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Йно, '''''нар. ''= '''Іно. '''''Не буду казати, йно дуду мовчати. ''Грин. III. 397. Категорія:Йн) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Йно, '''''нар. ''= '''Іно. '''''Не буду казати, йно дуду мовчати. ''Грин. III. 397. | '''Йно, '''''нар. ''= '''Іно. '''''Не буду казати, йно дуду мовчати. ''Грин. III. 397. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''ІНО (ЙНО)''', діал. | ||
+ | 1. присл. Тільки, лише. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама... (Номис, 1864, № 7152); — А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 109). | ||
+ | 2. спол. Тільки, як тільки. — Іно я наклала в тарілку пирогів і взялась сметану збирати, аж і паннунця над'їхали (Іван Франко, III, 1950, 431); Завтра, іно розвидниться, встане Харитя, нагодує маму.., візьме серп і піде в поле (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15). | ||
[[Категорія:Йн]] | [[Категорія:Йн]] |
Версія за 20:03, 19 листопада 2017
Йно, нар. = Іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Сучасні словники
ІНО (ЙНО), діал. 1. присл. Тільки, лише. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама... (Номис, 1864, № 7152); — А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 109). 2. спол. Тільки, як тільки. — Іно я наклала в тарілку пирогів і взялась сметану збирати, аж і паннунця над'їхали (Іван Франко, III, 1950, 431); Завтра, іно розвидниться, встане Харитя, нагодує маму.., візьме серп і піде в поле (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15).