Відмінності між версіями «Иржавий»
(Створена сторінка: '''Иржавий, -а, -е. '''= '''Ржавий. ''' Категорія:Ир) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Иржавий, -а, -е. '''= '''Ржавий. ''' | '''Иржавий, -а, -е. '''= '''Ржавий. ''' | ||
[[Категорія:Ир]] | [[Категорія:Ир]] | ||
| + | ІРЖА́ВИЙ, рідше РЖА́ВИЙ, а, е. | ||
| + | 1. Прикм. до іржа 1. З металу зняли іржаву шкаралупу (Наука і життя, 9, 1965, 49); | ||
| + | // Покритий іржею (у 1 знач.). У стіні, насупроти дверей, аж коло самої стелі чорніло, мов рот якого звіра, вікно, виставивши замість зубів іржаві штаби заліза (Панас Мирний, I, 1954, 320); О, горе тим рукам, що звикли у неволі Носить кайдани ржаві та важкі (Леся Українка, I, 1951, 121); Ольга відчинила кватирку, яка жалібно заскрипіла на старих іржавих петлях (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 73); * Образно. Чи ти знавав, як точить доля ржава Ще змолоду робітничу сім'ю? (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 69); | ||
| + | // Власт. залізу, вкритому іржею. Іржавий запах; | ||
| + | // Покритий бурими плямами старого риб'ячого жиру (про солону рибу). — Вона дала гарбуза через ту іржаву суху чехоню? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 50); Від згаги після іржавих оселедців, якими вони повечеряли, Байда й сам мучився (Петро Панч, I, 1956, 471). | ||
| + | 2. перен. Скрипучий, різкий (про звук, голос і т. ін.). Голос Олекси стався якийсь залізно-холодний і ржавий (Іван Франко, VIII, 1952, 152); Янош і бородач засміялися хриплим іржавим сміхом (Натан Рибак, Що сталося... 1947, 160). | ||
| + | 3. Який містить іржу (у 2 знач.); покритий іржею. Зелена багва вигиналася під ногами, як спина хижого звіра, з-під неї чавкотіла іржава вода (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 317); Люди у Водяному згадали, що Лукія потрапила в їхнє село просто з трясовини, з іржавого болота (Олесь Донченко, III, 1956, 134); Висохлу зі старості криницю покрила поволока ржава (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 179); | ||
| + | // Покритий осадом води з іржею. Вони зупинилися, вийшли з тарантаса розім'яти ноги і майже поруч із пам'ятником помітили струмок, що витікав із розколини іржавої скелі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92). | ||
| + | 4. Який має колір іржі. Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами — Ми їх пили маленькими ковтками (Микола Зеров, Вибр., 1966, 70); Тепер ліс далеченько відійшов од колишньої загороди з старими-престарими яблунями. Всихаючи, вони розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (Михайло Стельмах, II, 1962, 338). http://sum.in.ua/s/irzhavyj | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 19:45, 19 листопада 2017
Иржавий, -а, -е. = Ржавий. ІРЖА́ВИЙ, рідше РЖА́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до іржа 1. З металу зняли іржаву шкаралупу (Наука і життя, 9, 1965, 49); // Покритий іржею (у 1 знач.). У стіні, насупроти дверей, аж коло самої стелі чорніло, мов рот якого звіра, вікно, виставивши замість зубів іржаві штаби заліза (Панас Мирний, I, 1954, 320); О, горе тим рукам, що звикли у неволі Носить кайдани ржаві та важкі (Леся Українка, I, 1951, 121); Ольга відчинила кватирку, яка жалібно заскрипіла на старих іржавих петлях (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 73); * Образно. Чи ти знавав, як точить доля ржава Ще змолоду робітничу сім'ю? (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 69); // Власт. залізу, вкритому іржею. Іржавий запах; // Покритий бурими плямами старого риб'ячого жиру (про солону рибу). — Вона дала гарбуза через ту іржаву суху чехоню? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 50); Від згаги після іржавих оселедців, якими вони повечеряли, Байда й сам мучився (Петро Панч, I, 1956, 471). 2. перен. Скрипучий, різкий (про звук, голос і т. ін.). Голос Олекси стався якийсь залізно-холодний і ржавий (Іван Франко, VIII, 1952, 152); Янош і бородач засміялися хриплим іржавим сміхом (Натан Рибак, Що сталося... 1947, 160). 3. Який містить іржу (у 2 знач.); покритий іржею. Зелена багва вигиналася під ногами, як спина хижого звіра, з-під неї чавкотіла іржава вода (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 317); Люди у Водяному згадали, що Лукія потрапила в їхнє село просто з трясовини, з іржавого болота (Олесь Донченко, III, 1956, 134); Висохлу зі старості криницю покрила поволока ржава (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 179); // Покритий осадом води з іржею. Вони зупинилися, вийшли з тарантаса розім'яти ноги і майже поруч із пам'ятником помітили струмок, що витікав із розколини іржавої скелі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92). 4. Який має колір іржі. Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами — Ми їх пили маленькими ковтками (Микола Зеров, Вибр., 1966, 70); Тепер ліс далеченько відійшов од колишньої загороди з старими-престарими яблунями. Всихаючи, вони розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (Михайло Стельмах, II, 1962, 338). http://sum.in.ua/s/irzhavyj
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
