Відмінності між версіями «Дарити»
(Створена сторінка: '''Дарити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Дарувати 1 и 2. ''' Категорія:Да) |
м |
||
| (не показані 5 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дарити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Дарувати 1 и 2. ''' | '''Дарити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Дарувати 1 и 2. ''' | ||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] | ||
| + | ДАРИТИ, дарю, дариш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1,2 знач.). Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Українські народні ліричні пісні, 1958, 228). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 212. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ] | ||
| + | |||
| + | '''ДАРИТИ''', '''дарю, дариш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1, 2 знач.)'''. Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Українські народні ліричні пісні, 1958, 228). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 212. ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | ДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1,2 знач.). Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Укр.. лір. пісні, 1958, 228). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 212. | ||
| + | Дари́ти, рю́, риш, гл. = Дарувати 1и 2. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 358. ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | 1 | ||
| + | дарити — ДАР|ИТИ (14), Ю, ИТЬ гл. 1.Одаривать, жаловать (кого л.): и присла к неи ц҃рь Гречьскии гл=ѩ. ˫ак(о) много дарихъ тѩ. ЛЛ 1377, 18 (955); да аще хощеть дарити ѿ своѥ˫а части. жену си вѣщную то дарить. достоиною частью. ЗС XIV, 40 об.; и даривъ… … | ||
| + | |||
| + | Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) | ||
| + | |||
| + | 2 | ||
| + | дарити — дарю/, да/риш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1, 2 знач.) … | ||
| + | |||
| + | Український тлумачний словник | ||
| + | 3 | ||
| + | дарити — дієслово недоконаного виду дарувати фольк … | ||
| + | |||
| + | Орфографічний словник української мови | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Дарити.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Дарити3.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 17:02, 19 листопада 2017
Дарити, -рю, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2. ДАРИТИ, дарю, дариш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1,2 знач.). Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Українські народні ліричні пісні, 1958, 228). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 212.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДАРИТИ, дарю, дариш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1, 2 знач.). Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Українські народні ліричні пісні, 1958, 228). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 212. ==="Словопедія" === ДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1,2 знач.). Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Укр.. лір. пісні, 1958, 228). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 212. Дари́ти, рю́, риш, гл. = Дарувати 1и 2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 358. ===УКРЛІТ.ORG_Cловник===
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1 дарити — ДАР|ИТИ (14), Ю, ИТЬ гл. 1.Одаривать, жаловать (кого л.): и присла к неи ц҃рь Гречьскии гл=ѩ. ˫ак(о) много дарихъ тѩ. ЛЛ 1377, 18 (955); да аще хощеть дарити ѿ своѥ˫а части. жену си вѣщную то дарить. достоиною частью. ЗС XIV, 40 об.; и даривъ… …
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
2 дарити — дарю/, да/риш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1, 2 знач.) …
Український тлумачний словник 3 дарити — дієслово недоконаного виду дарувати фольк …
Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
