Відмінності між версіями «Мислити»
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | |||
МИСЛИТИ, лю, лиш, недок. | МИСЛИТИ, лю, лиш, недок. | ||
+ | |||
1. неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності і роблячи висновки. Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (Павло Грабовський, I, 1959, 206); Нові люди мислять по-новому, мислять державними масштабами (Максим Рильський, III, 1956, 47); Художник мислить образами, він показує істину (Шамота, Талант і народ, 1958, 50). | 1. неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності і роблячи висновки. Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (Павло Грабовський, I, 1959, 206); Нові люди мислять по-новому, мислять державними масштабами (Максим Рильський, III, 1956, 47); Художник мислить образами, він показує істину (Шамота, Талант і народ, 1958, 50). | ||
+ | |||
2. неперех., розм. Те саме, що думати 2. — Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мисливі.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 114); — Про що, скажи, ти мислиш, воєводо? — Озвався князь (Микола Бажан, Роки, 1957, 228); | 2. неперех., розм. Те саме, що думати 2. — Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мисливі.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 114); — Про що, скажи, ти мислиш, воєводо? — Озвався князь (Микола Бажан, Роки, 1957, 228); | ||
// з інфін. Мати намір, збиратися робити що-небудь. Ніхто й не мислив спати; про вечерю теж не було гадки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); — Кажуть про нас, дорогі мому серцю брати, що ви невдячні і неретельні: взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (Осип Маковей, Вибр., 1956, 229). | // з інфін. Мати намір, збиратися робити що-небудь. Ніхто й не мислив спати; про вечерю теж не було гадки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); — Кажуть про нас, дорогі мому серцю брати, що ви невдячні і неретельні: взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (Осип Маковей, Вибр., 1956, 229). | ||
+ | |||
3. перех. Уявляти собі кого-, що-небудь. Салтиков мислив соціальний роман, як роман народний не лише в розумінні зображення народного життя, а й в розумінні аспекту зображення, ідеалів письменника (Радянське літературознавство, 8, 1965, 53); Маяковський казав, що не мислить себе поза партією, хоч і не носить партійного квитка (Максим Рильський, III, 1956, 373); — Ну, скажіть нам, діду Харитоне Кононовичу, як ви собі мислите комуну? (Юрій Яновський, II, 1954, 160). | 3. перех. Уявляти собі кого-, що-небудь. Салтиков мислив соціальний роман, як роман народний не лише в розумінні зображення народного життя, а й в розумінні аспекту зображення, ідеалів письменника (Радянське літературознавство, 8, 1965, 53); Маяковський казав, що не мислить себе поза партією, хоч і не носить партійного квитка (Максим Рильський, III, 1956, 373); — Ну, скажіть нам, діду Харитоне Кононовичу, як ви собі мислите комуну? (Юрій Яновський, II, 1954, 160). | ||
− | ♦ Мислити добро (добра) кому — бажати щось добре кому-небудь; прагнути зробити щось добре комусь. [Степан Демидович:] Люди тямущі радять мені писати, а ти, хоч і дочка мені, не мислиш батькові добра (Володимир Самійленко, II, 1958, 134); — Думаєш, добра тобі мислять отакі типи? (Олесь Гончар, III, 1959, 301); Мислити зло (лихо) кому — бажати кому-небудь щось недобре; намагатися шкодити комусь; Не мислити зла (лиха) кому — не бажати чогось недоброго кому-небудь, не прагнути шкодити комусь. Свій своєму лиха не мислить (Номис, 1864, № 9443); — Ви знаєте, що ми близькі сусіди, що я вам не ворог, зла не мислю ні вам, ні вашим дітям (Нечуй-Левицький, I, 1956, 134). | + | |
+ | ♦ Мислити добро (добра) кому — бажати щось добре кому-небудь; прагнути зробити щось добре комусь. [Степан Демидович:] Люди тямущі радять мені писати, а ти, хоч і дочка мені, не мислиш батькові добра (Володимир Самійленко, II, 1958, 134); — Думаєш, добра тобі мислять отакі типи? (Олесь Гончар, III, 1959, 301); | ||
+ | |||
+ | Мислити зло (лихо) кому — бажати кому-небудь щось недобре; намагатися шкодити комусь; | ||
+ | |||
+ | Не мислити зла (лиха) кому — не бажати чогось недоброго кому-небудь, не прагнути шкодити комусь. Свій своєму лиха не мислить (Номис, 1864, № 9443); — Ви знаєте, що ми близькі сусіди, що я вам не ворог, зла не мислю ні вам, ні вашим дітям (Нечуй-Левицький, I, 1956, 134). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:Misliti181117.jpg|200px|]] | ||
+ | [[Зображення:Misliti201720.jpg|300px|]] | ||
+ | |||
+ | ==Іншими мовами== | ||
+ | |||
+ | [рос.] мыслить; думать; размышлять; | ||
+ | |||
+ | [англ.] заг. think ; imagine; cerebrate; cogitate; | ||
+ | матем. conceive; | ||
+ | психол. ideate; reason; | ||
+ | розм. contemplate ; consider ; deliberate ; dream; | ||
+ | |||
+ | [нім.] denken; sich vorstellen; | ||
+ | |||
+ | [япон.] しこうする【思考】; しさくする【思索】; かんがえる【考える】; | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | Словник української мови: в 11 | + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 718. |
+ | |||
http://sum.in.ua/s/myslyty | http://sum.in.ua/s/myslyty | ||
+ | |||
+ | https://www.multitran.ru/c/m.exe?l1=1&l2=2&s=%EC%FB%F1%EB%E8%F2%FC | ||
+ | |||
+ | https://warodai.ru/lookup/index.php | ||
+ | |||
+ | https://ru.glosbe.com/uk/ru/мислити | ||
+ | |||
+ | https://ru.pons.com/перевод?q=мыслить&l=deru&in=&lf=de |
Поточна версія на 13:54, 19 листопада 2017
Мислити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. Чуб. V. 137. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. К. Іов. 30. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. МВ. II. 81. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить. Ном. № 9443.
Сучасні словники
МИСЛИТИ, лю, лиш, недок.
1. неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності і роблячи висновки. Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (Павло Грабовський, I, 1959, 206); Нові люди мислять по-новому, мислять державними масштабами (Максим Рильський, III, 1956, 47); Художник мислить образами, він показує істину (Шамота, Талант і народ, 1958, 50).
2. неперех., розм. Те саме, що думати 2. — Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мисливі.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 114); — Про що, скажи, ти мислиш, воєводо? — Озвався князь (Микола Бажан, Роки, 1957, 228); // з інфін. Мати намір, збиратися робити що-небудь. Ніхто й не мислив спати; про вечерю теж не було гадки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); — Кажуть про нас, дорогі мому серцю брати, що ви невдячні і неретельні: взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (Осип Маковей, Вибр., 1956, 229).
3. перех. Уявляти собі кого-, що-небудь. Салтиков мислив соціальний роман, як роман народний не лише в розумінні зображення народного життя, а й в розумінні аспекту зображення, ідеалів письменника (Радянське літературознавство, 8, 1965, 53); Маяковський казав, що не мислить себе поза партією, хоч і не носить партійного квитка (Максим Рильський, III, 1956, 373); — Ну, скажіть нам, діду Харитоне Кононовичу, як ви собі мислите комуну? (Юрій Яновський, II, 1954, 160).
♦ Мислити добро (добра) кому — бажати щось добре кому-небудь; прагнути зробити щось добре комусь. [Степан Демидович:] Люди тямущі радять мені писати, а ти, хоч і дочка мені, не мислиш батькові добра (Володимир Самійленко, II, 1958, 134); — Думаєш, добра тобі мислять отакі типи? (Олесь Гончар, III, 1959, 301);
Мислити зло (лихо) кому — бажати кому-небудь щось недобре; намагатися шкодити комусь;
Не мислити зла (лиха) кому — не бажати чогось недоброго кому-небудь, не прагнути шкодити комусь. Свій своєму лиха не мислить (Номис, 1864, № 9443); — Ви знаєте, що ми близькі сусіди, що я вам не ворог, зла не мислю ні вам, ні вашим дітям (Нечуй-Левицький, I, 1956, 134).
Ілюстрації
Іншими мовами
[рос.] мыслить; думать; размышлять;
[англ.] заг. think ; imagine; cerebrate; cogitate;
матем. conceive; психол. ideate; reason; розм. contemplate ; consider ; deliberate ; dream;
[нім.] denken; sich vorstellen;
[япон.] しこうする【思考】; しさくする【思索】; かんがえる【考える】;
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 718.
https://www.multitran.ru/c/m.exe?l1=1&l2=2&s=%EC%FB%F1%EB%E8%F2%FC
https://warodai.ru/lookup/index.php