Відмінності між версіями «Анцияш»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube | 0DpC6t2wqBY}} | ||
+ | {{#ev:youtube | b3CqzTUfrg0}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 13:34, 19 листопада 2017
Анция́ш, -ша, м. = Анцихрист. Бодай тя анціяш побіл! Вх. Уг. 245.
Зміст
Сучасні словники
АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, чол. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з'явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239).
2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. — Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. — бідкався о. Артемій (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, — плакав старий Коструб (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 175).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 51.