Відмінності між версіями «Ззаду»
(Створена сторінка: '''Ззаду, '''''нар. ''Сзади. ''Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. ''Ном. № 4006. [[Категорія:З...) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ззаду, '''''нар. ''Сзади. ''Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. ''Ном. № 4006. | '''Ззаду, '''''нар. ''Сзади. ''Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. ''Ном. № 4006. | ||
[[Категорія:Зз]] | [[Категорія:Зз]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Ззаду | ||
| + | |||
| + | 1. Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; протилежне спереду. — Якби побачили тебе селяни і не пізнали б! — торохтіла Христя, обдивляючись подругу і спереду, і ззаду, і з боків (Панас Мирний, III, 1954, 176); Світло прожекторів проходить крізь скляну стіну й ззаду освітлює колишнього матроса (Юрій Яновський, II, 1958, 60); Іззаду до Насті підкрадається Василь (Степан Васильченко, III, 1960, 322); | ||
| + | // На деякій віддалі, слідом за ким-, чим-небудь; протилежне попереду. Мама вела Юру за руку, Юра шкандибав ззаду і все озирався (Юрій Смолич, II, 1958, 11); Ми наказали фурманові, щоб їхав іззаду, і він не перечив (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 59). | ||
| + | |||
| + | 2. У знач. прийм. з род. в. Уживається на означення предмета, особи, позаду яких відбувається дія або що-небудь розміщене. Передні [татари] мовчали, і тільки ззаду рядка сусіди перекидались словами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Все гупає з-за гаю, гуркоче і гуде над нами без кінця, і рветься ззаду нас... (Володимир Сосюра, II, 1958, 465); Ззаду кожної підводи торохтить відро або задимлений казанок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 332). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zzadu191117.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 565. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 12:19, 19 листопада 2017
Ззаду, нар. Сзади. Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. Ном. № 4006.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ззаду
1. Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; протилежне спереду. — Якби побачили тебе селяни і не пізнали б! — торохтіла Христя, обдивляючись подругу і спереду, і ззаду, і з боків (Панас Мирний, III, 1954, 176); Світло прожекторів проходить крізь скляну стіну й ззаду освітлює колишнього матроса (Юрій Яновський, II, 1958, 60); Іззаду до Насті підкрадається Василь (Степан Васильченко, III, 1960, 322); // На деякій віддалі, слідом за ким-, чим-небудь; протилежне попереду. Мама вела Юру за руку, Юра шкандибав ззаду і все озирався (Юрій Смолич, II, 1958, 11); Ми наказали фурманові, щоб їхав іззаду, і він не перечив (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 59).
2. У знач. прийм. з род. в. Уживається на означення предмета, особи, позаду яких відбувається дія або що-небудь розміщене. Передні [татари] мовчали, і тільки ззаду рядка сусіди перекидались словами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Все гупає з-за гаю, гуркоче і гуде над нами без кінця, і рветься ззаду нас... (Володимир Сосюра, II, 1958, 465); Ззаду кожної підводи торохтить відро або задимлений казанок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 332).
Ілюстрації
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 565.
