Відмінності між версіями «Кебета»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zdibnist.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kebeta-copy.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 21:12, 18 листопада 2017
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КЕБЕ́ТА, и, жін., розм. Здібність, уміння, хист; розум. Чи так, батьку отамане? Чи правду співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Кіндрат Антонович:] А ке, принеси мені води, побачу, чи є у тебе до того кебета? (Марко Кропивницький, II, 1958, 241); — Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 263).
Ілюстрації
|
|
|
|
