Поточна версія на 20:26, 18 листопада 2017

Термін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ТЕРМІН 1, у, чол

1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк. Не раніш як за два місяці я зможу прислати дещо на Ваші руки. Постараюся зробити це скоріше, але як крайній термін — визначаю два місяці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 203); [Ромодан:] Я теж вважаю, що нараду треба відкласти... [Дремлюга:] На який термін? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 318); Термін служби відпаяної [рентгенівської] трубки в нормальних умовах експлуатації становить близько тисячі годин (Рентгенографія металів, 1959, 15). Річний (місячний і т. ін.) термін — відтинок часу, що дорівнює року (місяцеві тощо). Павлик тільки-но відсидів тримісячний термін за першу книгу «Громадського друга» (Петро Колесник, Терен.., 1959, 318).

2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь. Пропустив я термін держання іспитів.. Тепер мені доведеться.. починати всі предмети з початку (Володимир Самійленко, II, 1958, 453); — Мені здається, що ви собі вже занадто дозволяєте. Термін мого вінчання вирішуватиму я (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 422). На вказаний (певний і т. ін.) термін — у призначений, домовлений час; до визначеного, домовленого моменту. Дякую за запросини взяти уділ [участь] в ювілейному числі «Свободи». На вказаний термін постараюся вислати, що зможу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 248); Я вже понаписувала листи і мене ждуть і в Чернівцях і у Львові на певний термін (Леся Українка, V, 1956, 334).

У мовознавстві:

Термін (від лат. terminus "межа, границя") — спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь галузі науки.Терміни характеризуються такими ознаками: 1) сис- темністю (кожен термін належить дд якоїсь терміносисте- ми і своє значення отримує саме в цій системі); 2) наяв-ністю дефініції (термін не тлумачать, а визначають); 3) тенденцією до моносемантичності (в межах свого терміноло- гічного поля, тобто в межах певної науки, термін повинен мати тільки одне значення); 4) відсутністю експресії; 5) стилістичною нейтральністю.

Помітною є тенденція до інтернаціоналізації термінології, через що в ролі термінів виступають переважно за- позичення. Водночас слід зазначити, що між термінами і нетермінами немає "китайської стіни". Між ними постійно відбувається обмін: термінологізація загальновживаної лексики (пор. укр. гніздо зозулі — гніздо навушників, кулеметне гніздо; корінь дерева — корінь слова; закінчення роботи — нульове закінчення, залетіла мушка — приціл на мушку; нім. Hahn "півень" — Hahn "кран", Ваг "ведмідь" і Ваг "частина парового молота"; англ. to dress "одягатися" — to dress "вишиковуватися" (військ.), horse "кінь" —horse "станок") і детермінологізація (авіаційне приземлитися "здійснити посадку" і жартівливе приземлитися "упасти"; морське кинути якір "зупинитися для стоянки, опускаючи у воду стержень із лапами" і кинути якір "зупинитися, пристати де-небудь", морське пришвартуватися "закріпитися швартовом" і розмовне пришвартуватися "влаштуватися де-небудь, у когось, у чому-небудь, біля когось").

Терміни — надзвичайно динамічний шар лексики. 90% нових слів — це терміни. Вважають, що нині тільки в хімії є 2 млн. термінів. Терміни вивчає самостійна лінгвістична наука — термінознавство.

Ілюстрації

Див. також

Іншими мовами

Англійська: time,term,date

Російська: срок,термин,дата выполнения

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/termin

Кочерган "Вступ до мовознавства"

https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD

https://ru.glosbe.com/uk/ru/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD

Зовнішні посилання