Відмінності між версіями «Меляса»

Версія за 17:36, 18 листопада 2017

Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока. МЕЛЯ́СА, и, жін. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока. Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (Радянська Україна, 17.III 1949, 3); Для виловлювання метеликів озимої та інших видів шкідливих совок застосовуються коритця з розчином шумуючої меляси (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 29). [Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 670.]

Сучасні словники

Меляса, меляса (від франц.(французький) mélasse), патока кормова, відхід бурякоцукрового виробництва; сиропообразная рідина темно-бурого кольору із специфічним запахом. Використовується в годуванні з.-х.(сільськогосподарський) тварин. М. — вуглеводний корм. Містить 20—25% вод, близько 9% азотистих з'єднань, переважно амідов, 58—60% вуглеводів, головним чином цукру, і 7—10% золи. Хороший засіб для присмачення грубих і концентрованих кормів. З додаванням М. готують багато комбікормів. При гранулюванні кормів її використовують як зв'язуючий інгредієнт. [1] Меляса, меляс, маляс, міляс, патока кормова[1] (рос. меласса; англ. molasses, blackstrap; нім. Melasse f) — побічний продукт бурякоцукрового виробництва, густа брунатна рідина, що залишається після переробки цукрових буряків та цукрової тростини як відходи виробництва цукру.

Використовується як сировина для виробництва етилового спирту, харчових кислот, хлібопекарських та кормових дріжджів, як добавка до корму сільськогосподарських тварин, а також як зв'язуюча речовина при грудкуванні дрібнодисперсного вугілля. За невеликих дозувань (менше 1 %) діє як прискорювач, а за великих дозувань — як уповільнювач хімічних реакцій; застосовується за плюсових температур; має пластифікувальні властивості; не викликає корозії. ДСТУ 3696-98.

У США та Канаді меляса, отримана в процесі переробки цукрової тростини, набула високої популярності саме як кулінарний сироп, оскільки вона приємна на смак. Це один з небагатьох підсолоджувачів, багатих на мікроелементи та вітаміни. Вегетаріанці цінують чорну тростинну патоку (англ. blackstrap) як рослинне джерело кальцію. Меляса, яку отримують від переробки цукрових буряків, має гірші смакові та ароматичні властивості, і людьми як правило у їжу не вживається. У Європі та Україні часто використовується в годівлі сільськогосподарських тварин.

З додаванням меляси готують багато комбікорму. При гранулюванні кормів її використовують як зв'язуючий інгредієнт і гарний засіб для змащення грубих і концентрованих кормів. Корми з меляси містять 20—25 % води, близько 9 % азотистих сполук, переважно амідів, 58—60 % вуглеводів, головним чином цукру, і 7—10 % золи.

Вона є цінною сировиною для біотехнологічних виробництв, з меляси шляхом її зброджування отримують: при анаеробному бродінні — етиловий спирт, молочну, масляну, пропіонову й інші кислоти; при аеробному бродінні — глюконову, лимонну, фумарову, щавлеву та оцтову кислоти. Меляса використовується для виробництва низькоякісного самогону (малясівка, «патоковий» самогін) та поряд з рисом є сировиною для виготовлення «Тайського віскі» (Hong Thong).[2]

Харчова цінність

На 100 g Калорії (кал) 289 Ліпіди 0,1 g Насичені жирні кислоти 0 g Поліненасичені жирні кислоти 0,1 g Мононенасичені жирні кислоти 0 g Холестерол 0 mg Натрій 37 mg Калій 1 464 mg Вуглеводи 75 g Харчові волокна 0 g Цукор 75 g Білки 0 g Вітамін A 0 IU Вітамін C 0 mg Кальцій 205 mg Залізо 4,7 mg Вітамін D 0 IU Вітамін B6 0,7 mg Вітамін B12 0 µg Магній 242 mg

Іншими мовами

Українська-англійська

 molasses, treacle; syrup
   чорна меляса — molasses