Відмінності між версіями «Вергати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Вергати, -гаю, -єш, '''сов. в. '''верг(ну)ти, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. ''Такі дуби верга, то по півтора обіймища. ''Рудч. Ск. II. 106. 2) '''Вергнути очима'''. Взглянуть. ''Ой шила сорочки, покоротила, вергла очима на побратима. ''Гол. II. 226.  
 
'''Вергати, -гаю, -єш, '''сов. в. '''верг(ну)ти, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. ''Такі дуби верга, то по півтора обіймища. ''Рудч. Ск. II. 106. 2) '''Вергнути очима'''. Взглянуть. ''Ой шила сорочки, покоротила, вергла очима на побратима. ''Гол. II. 226.  
[[Категорія:Ве]]                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            
+
[[Категорія:Ве]]                    
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВЕ́РГА́ТИ, вергаю, вергаєш, недок., ВЕ́РГНУТИ і ВЕ́РГТИ, гну, гнеш, док., перех. і неперех., розм. З силою кидати, шпурляти. Як узяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища (Українські народні казки, 1951, 179); Дочка та батько німцям не здавались.. Гранатами вергали в ворогів (Максим Рильський, Мости, 1948, 107);  * Образно. [Калеб:] Та тяжко вергнуть каменя на брата! (Леся Українка, III, 1952, 80).
 
♦ Вергати громами (громи) — гнівно розмовляти, загрожувати. Командуючий окупаційною армією мав підстави рвати й метати, мав причини вергати громи (Юрій Смолич, V, 1959, 617).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 327.
 
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 15:03, 18 листопада 2017

Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106. 2) Вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, покоротила, вергла очима на побратима. Гол. II. 226.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання