Відмінності між версіями «Вуглина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 9: Рядок 9:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Vuglina181117.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vuglina181117.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Vuglinaa181117.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vuglinaa181117.jpg|x140px]]
  
 
|}
 
|}

Поточна версія на 11:23, 18 листопада 2017

Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. Вуглинка. Мнж. 139.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Шматок, уламок кам'яного або деревного вугілля. Я ломачкою розворушив погасле багаття і таки знайшов, на радість Любі, вуглину, на краєчку якої ще трималася цятка вогню (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 93); Ій здається, зеленій ялинці, — сонце сховане в кожній вуглині... (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 24); * У порівняннях. Коли чорна, як вуглина, ніч все сховала навкруг, вже під самим берегом.. почувся перестук багатьох тисяч весел (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 348). 2. Матеріал для малювання, виготовлений з обпаленої деревини. Деякі постаті на ній [картині] були накреслені ще самою вуглиною (Андрій Головко, II, 1957, 194); Вуглина випадала в Шевченка з пальців, але поет не помічав цього (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 341).

Ілюстрації

Vuglina181117.jpg Vuglinaa181117.jpg

Медіа

.
.

Іншими мовами

нім. Kohle англ.coal

Див. також

Джерела та література

https://translate.yandex.ua

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/vughlyna