Відмінності між версіями «Гура»
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Buffalo-Skulls.jpg |x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Buffalo-Skulls.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1380311170-vipechka-ch2--38.jpg |x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1380311170-vipechka-ch2--38.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Mountain-783045_960_720.jpg |x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mountain-783045_960_720.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 22:11, 16 листопада 2017
Гура, -ри, ж. Масса, гурьба. Печені разної три гури. Котл. Ен. V. 14. Купа й гура і три оберемки. Ном. № 7684.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГУ́РА, и, жін., діал. Купа. Гура накиданого каміння. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 195
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Гу́ра, -ри, ж. Масса, гурьба. Печені разної три гури. Котл. Ен. V. 14. Купа й гура і три оберемки. Ном. № 7684.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГУ́РА, и, ж. , діал. Купа. Гура накиданого каміння.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
гура -и, ж., діал. Купа.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Гура (пол. Góra, нім. Guhrau) — місто в південно-західній Польщі. Адміністративний центр Гурівського повіту Нижньосілезького воєводства. Зелена Гура[2] (пол. Zielona Góra, нім. Grünberg in Schlesien) — місто на заході Польщі, один з двох адміністративних центрів Любуського воєводства. Розташоване в долині річки Одра. Населення: 117, 5 тис. осіб. У цьому місті є Консульство України.[3] Зелену Гуру називають польським містом вина. Через те символ Зеленої Гури — Бахус, бог вина. У центрі міста, особливо біля ратуші, можна побачити 37 маленьких скульптур Бахуса — «бахушиків», як їх називають жителі міста. Кожного першого тижня вересня у місті проводиться Свято Вина.
