Відмінності між версіями «Мідяк»
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | 1. Мідна монета. Цехова каса виплатила їм ту позичку самими мідяками (Іван Франко, IV, 1950, 213); Макар витяг з скрині хустку, розв'язав вузлик, у котрому було зав'язано два карбованці бумажками та трохи мідяків (Любов Яновська, I, 1959, 61); * Образно. Боляче тому серцю, що розміняло свій спокій на мідяки примарної слави (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 187). | ||
+ | 2. тільки мн., перен., зневажл. Дрібні гроші. — Після тих прибутків, що раніш.. вони [капіталісти] загрібали, це вже для них — дріб'язок, мідяки (Андрій Головко, II, 1957, 599); А ви, кати, за жменю мідяків Знайшли собі за океаном службу (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 25); | ||
+ | // Про щось дріб'язкове, другорядне. А зараз пише [поет] — віршики сумні. Мовляв — набридла жінка, І дошкуля печінка... Читав і віри я не йняв: Навіщо золото на мідяки зміняв? (Любомир Дмитерко, В обіймах.., 1958, 154). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 18:23, 16 листопада 2017
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Мідна монета. Цехова каса виплатила їм ту позичку самими мідяками (Іван Франко, IV, 1950, 213); Макар витяг з скрині хустку, розв'язав вузлик, у котрому було зав'язано два карбованці бумажками та трохи мідяків (Любов Яновська, I, 1959, 61); * Образно. Боляче тому серцю, що розміняло свій спокій на мідяки примарної слави (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 187). 2. тільки мн., перен., зневажл. Дрібні гроші. — Після тих прибутків, що раніш.. вони [капіталісти] загрібали, це вже для них — дріб'язок, мідяки (Андрій Головко, II, 1957, 599); А ви, кати, за жменю мідяків Знайшли собі за океаном службу (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 25); // Про щось дріб'язкове, другорядне. А зараз пише [поет] — віршики сумні. Мовляв — набридла жінка, І дошкуля печінка... Читав і віри я не йняв: Навіщо золото на мідяки зміняв? (Любомир Дмитерко, В обіймах.., 1958, 154).